Цифровізація медицини: як Helsi змінює комунікацію з пацієнтами через диджитал
Helsi — одна з провідних медичних інформаційних систем України, що активно підтримує цифрову трансформацію охорони здоров’я. Система об’єднує понад 28 мільйонів пацієнтів, 50 тисяч лікарів та більше ніж 2 000 медичних закладів по всій країні. Щомісяця сервісом Helsi користуються біля 2,5 мільйона пацієнтів.
В цьому інтерв’ю з нами двоє представників Helsi — Андрій Сліпуха, В2В director, та Сєрж Снєгірьов (Serge Snegirev), Chief Marketing Officer. У першій частині разом з Андрієм ми обговоримо стратегічний розвиток медичного ринку та роль держави у цифровізації, а у другій із Сєржем — сформуємо уявлення про ідеальну команду медичного маркетингу: хто потрібен для реалізації стратегії, де шукати цих фахівців, як визначати KPI та розвивати маркетингову команду.
Стан і тенденції медичного ринку України

Андрій Сліпуха, В2В director Helsi
Андрію, як ви оцінюєте поточний стан медичного ринку в Україні?
Ринок комунальної медицини до 2020 року, до початку пандемії COVID-19, був вищим приблизно на 30-50%, ніж ринок приватної медицини. Починаючи з 2023 року, приватна медицина по об’єму фінансів наздогнала і перегнала державну. Згідно з дослідженнями за 2024 рік фінансування приватного ринку складало близько 200 млрд грн, а програми медичних гарантій в Україні і комунального ринку — 157 млрд грн, що вказує на розвиток приватної медицини. Сьогодні 10% приватних клінік вже працює з державою. Комунальні заклади зараз намагаються встигати за приватними, зокрема за рівнем сервісу, якості медичних послуг тощо. Тому, як бізнес, бачимо потенціал, і віримо, що за кілька років розвиток тільки посилюватиметься.
Які ключові гравці формують конкурентне середовище? Чи з’явилися нові сервіси або компанії, які змінили ринок?
Такі компанії як-от Doctor Eleks, eLIFE пропонували електронні цифрові рішення на ринку України ще на початку 2000-х років та розвивали свої продукти без запиту держави. За ці роки вони сформували крутий і класний фундамент, необхідний медичному бізнесу, насамперед приватному.
У 2018 році з початку впровадження медичної реформи, конкурентів з’явилося багато. Але Helsi став першим прикладом державного-приватного партнерства, який повністю закриває потреби медичного ринку. Конкурентів тоді у нас і не було, бо ніхто в це не вірив. Ми повірили і за нами конкуренція посилювалась. Станом на зараз ринок конкурентний. Електронних систем, які взаємодіють з державними і приватними клініками більше 30-ти. Але ТОП-5 з них займають майже 90% ринку, серед яких Helsi найбільший. Ми покриваємо 36% медичних клінік, які працюють з НСЗУ. Рік до року компанія зростає. Протягом 2023–2024 років приріст Helsi склав 43%, але я звертаю увагу, що це не повʼязано з монетизацією лікарів та лікарень напряму, тому що ми просто захотіли заробляти більше, а насамперед з розвитком додаткових напрямків бізнесу.
Як повномасштабна війна вплинула на розвиток та структуру медичного ринку?
Комунальний сектор війна не сильно похитнула, тому що держава давала фіксовані надходження протягом 2022 року, але не було зростання. Можу відмітити навіть певний позитив, тому що велика кількість закордонних партнерів, фондів, донорів допомагали фінансово та залучали кошти для того, щоб відновити або розбудувати окремі відділення, зробити кращі умови для пацієнтів.
Щодо приватного ринку, в перші місяці повномасштабного вторгнення ситуація була майже критичною, тому що ринок просів вдвічі. Але зараз всі вийшли на довоєнні показники і ринок продовжує розвиватися.
Які цифрові рішення, на вашу думку, можуть допомогти системі охорони здоровʼя впоратися з викликами війни — зокрема міграцією населення, релокацією лікарів та обмеженим доступом до медичних послуг у прифронтових регіонах?
Всі ці виклики існують і наше рішення — це онлайн-медицина. У 2020 році, як реакцію на ковід, ми запустили сервіс онлайн-консультацій від лікарів. Зараз він переріс у формат продукту. Якщо у пацієнта є потреба швидко звернутися до лікаря, в Helsi за 250 гривень він може отримати 15-ти хвилинну консультацію сімейного лікаря, а за 350 гривень — вузького (?) спеціаліста.
Ще один приклад, коли в період пандемії Helsi став фактично національним провайдером вакцинації. Це також був виклик для нас, на який ми швидко відреагували та розробили функціонал онлайн-запису на вакцинації. Цей процес дозволив пацієнтам в смартфоні мати ковідні сертифікати, які неофіційно, але приймалися за кордоном в різних країнах. Тоді народився міф, що Helsi — це державна компанія.
Як змінюється довіра пацієнтів до онлайн-консультацій та дистанційних медичних послуг?
Довіра є і вона велика. 10% всіх комунікацій з лікарем відбуваються засобами телемедицини. В більшості це текстовий формат (повідомлення у Viber) або телефонний дзвінок. Зараз лікарі, згідно з чинним законодавством, можуть видавати в онлайн-форматі медичний висновок про тимчасову непрацездатність (лікарняний) терміном до 5-ти днів. Це також про швидкість вирішення питання.
Але лікар на моєму місці скоріше за все сказав би, що треба бачити пацієнта 🙂. І більшість лікарів працює в офлайн, бо так звикли. Приватні клініки або сервісні клініки дають опцію вибору і можуть надавати послуги онлайн через застосунок і систему Helsi. Якщо взяти районні центри, селища міського типу, про онлайн важко говорити, адже люди звикли ходити до лікаря. Але все ж кількість онлайн-звернень постійно зростає.
Цифрові зміни в медицині: роль держави та виклики
Як змінюється роль держави в розвитку медичних послуг та цифровізації медицини? Які ініціативи зараз мають найбільший вплив?
Роль держави поділяється між кількома суб’єктами: Міністерство охорони здоров’я виконує функцію законодавця, Міністерство фінансів — забезпечує фінансування, а Національна служба здоров’я України є платником за замовленням Міністерства охорони здоров’я за ті послуги, які мають надаватися безкоштовно за програмами медичних гарантій.
Держава має встановити стабільні правила гри на комунальному ринку, щоб кожен медичний заклад чітко розумів, як ефективно взаємодіяти з НСЗУ. Є 43 пакети Програми медичних гарантій, які щороку оновлюються. Завдяки ним кожен медичний заклад визначає, які лікарі потрібні, скільки коштують ті чи інші послуги, які напрями обрати, наприклад, реабілітація або гінекологія, гастроентерологія тощо. Сьогодні лікарні сфокусовані на зароблянні грошей, насамперед комунальні. Тому державі треба прокомунікувати з керівниками, які надалі приймають управлінські рішення щодо розвитку лікарні та послуг. За рахунок інструментів цифровізації та електронної системи охорони здоров’я можна відслідковувати дані, наприклад, які пацієнти звертаються до лікаря, чим хворіють, які послуги найзатребуваніші тощо і далі їх використовувати для розвитку медичного закладу.
Щодо приватної медицини держава займає нейтральну позицію й не чинить тиску. З однієї сторони це добре — свободу медичному бізнесу, з іншої — приватна клініка не може знати, в який момент «півень клюне» та почнуть вводити санкції аж до нівелювання медичної ліцензії. Приватні клініки згідно з 126 наказом МОЗ від 16 лютого 2022 року мали всі зареєструватися в електронній системі, обрати для себе медичного партнера по цифровізації, як-от Helsi, і забезпечити роботу з ЕСОЗ, зокрема внесення первинної облікової медичної документації, ведення обліку медичних послуг, управління медичною інформацією та використання інших функціональних можливостей ЕСОЗ, які визначені законодавством як обов’язкові.
Коли почалась повномасштабна війна, це питання відійшло на другий план. Зараз держава не контролює виконання цього рішення. Хоча для розвитку медичного ринку це було б новим етапом — медична інформація наповнювалась в ЕСОЗ незалежно від МІС та типу закладу, куди звертається клієнт. Для пацієнтів це великий плюс цифровізації, бо незалежно від того, в яку клініку він прийде, в нього завжди будуть актуальні дані.
Цифровізація в Україні на рівні вища, ніж в деяких сусідніх країнах. Це відчули пацієнти, які виїхали за кордон. Але я впевнений, ще є куди рости.
Обставини, в яких зараз знаходиться наша держава та українці, є певним тригером і результатом того, як ми рухаємося. Не завжди дуже якісно, але швидко 🙂.
Наскільки українські пацієнти готові до цифровізації медицини? Які сервіси вони використовують найчастіше?
Ми проаналізували статистику і зрозуміли, що велика кількість пацієнтів добре користуються мобільними сервісами, незважаючи на скептичну думку більшості в суспільстві. Основний користувач сервісу Helsi — жінка віком 30-55 років, яка має одного-двох дітей. Це такий собі «health-фасилітатор в кожній родині», як говорить наш СЕО Євген Донець. Це наша цільова аудиторія. Але люди 50+ років користуються сервісом Helsi так само, як і аудиторія 18-29 років у відсотковому співвідношенні. Кількість записів, направлень, рецептів, замовлення ліків, а також відсоток онлайн-записів та перегляду історії звернень приблизно однаковий для обох категорій. Для нас це було приємним здивуванням. Тому я впевнений, що люди віком 50+, які мають Viber, використовують цифрові послуги в медицині та інших сервісах.
Яке ваше бачення майбутнього медичного ринку? Чи може держава повністю перейти на цифровий формат медичної документації? Що для цього потрібно?
Держава вже контролює 95% медичних записів по клінікам, які зареєстровані в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). 2,2 тисячі медичних установ комунального сектору в Україні на 99% цифровизовані і вносять дані про кожного пацієнта в систему. Наступний крок розвитку можливий тільки тоді, коли держава візьметься за приватний сектор. Всі приватні клініки мають долучиться до електронної системи та почати вносити хоча б мінімальний набір інформації. В такому випадку ми отримаємо вищий рівень цифровізації. Думаю, ринок точно зросте на 15-20% за обсягом даних.
Як бачимо, держава також стає data орієнтованою, тому що навіть НСЗУ робить свої дашборди. Також запущено пакети послуг, необхідних населенню, які формуються на основі медичних даних. Але зараз збираються тільки причини звернення до лікаря, діагнози і дії на кожному прийомі. Для амбулаторного лікування цього достатньо. Якщо брати стаціонарний випадок, цього мало, щоб лікарю розуміти історію хвороби пацієнта.
Аналітика та Big Data у медичному секторі
Як Helsi працює з медичними та персональними даними пацієнтів?
Коли пацієнт укладає декларацію з лікарем, він дає згоду на обробку персональних та медичних даних для Центральної бази даних Електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ). Ці дані можуть в законний спосіб передаватися між лікарями. І саме Helsi тут виступає як медичний провайдер.
Всю аналітику керівникам лікарень або медичним стейкхолдерам ми передаємо в деперсоналізованому вигляді після підписання необхідних документів. Наприклад, як ті чи інші захворювання корелюються з віком пацієнтів. Чим більше інформації, тим глибша аналітика та ширша варіативність рішень на її основі.
Такі дані є дуже цінними, особливо в масштабі. Вони дать відповідь на велику кількість питань. Зокрема, спеціалісти можуть планувати свої комунікації про вакцинації, бачити тенденції захворюваності тощо.
Як змінився попит на медичні послуги?
Зараз держава сплачує медичним закладам за проходженням військово-лікарської комісії військовозобов’язаними. І це ТОП-1 в списку. Також системою Helsi та електронною системою охорони здоров’я користується велика кількість стоматологів.
Серед пацієнтів зріс попит на лікарів акушерів-гінекологів в Україні. Багато жінок звертаються на профілактичні огляди або з простими захворюваннями, які лікуються.
Чи спостерігаєте зміни у ставленні до превентивної медицини та ранньої діагностики на тлі війни? Якщо так, то які саме?
Ми завжди кажемо «не лікуйте, а профілактуйте», тому що бачимо, скільки коштують проліковані випадки, а скільки коштує візит до сімейного лікаря та профілактика пацієнта.
В Helsi маємо багато функцій налаштованих на профілактику як для лікаря, так і пацієнта. Згідно з визначеним наказом МОЗ, ми даємо лікарям вибірку пацієнтів, яким треба робити профілактику відповідно до віку, статі, групи ризику, якщо мають певні захворювання. Пацієнти в застосунку можуть скористатися послугами профілактичних, діагностичних досліджень безкоштовно, за умови направлення від сімейного лікаря. Лабораторна діагностика є, як платно так і безкоштовно. Також в застосунку є рекомендації для пацієнтів по харчуванню, well-being, способу життя. Наша комунікація завжди направлена на профілактику. Навіть робимо «місячники здоров’я», в яких раз на місяць обираємо тему і акцентуємо, на що звернути увагу, аби уникнути розвитку серйозних захворювань.
Чи збільшився попит на психологічну підтримку та ментальне здоров’я серед користувачів? Як це відображається у статистиці Helsi?
Так, бачимо зміни в даному напрямі. Також була швидка і правильна реакція з боку держави — було запроваджено пакети психологічної допомоги для пацієнтів і доплати для сімейних лікарів. В рамках глобальної програми ВООЗ mhGAP (Mental Health Gap Action Programme) всі лікарі та медсестри України, які працюють на первинній ланці, пройшли тренінг, направлений на роботу з виявлення ПТСР і роботу з пацієнтами, які мають певні прояви психічних захворювань. Це була обов’язкова умова для укладення пакету на первинну медичну допомогу. По системі ми бачили більше 100 тисяч візитів з фіксацією надання саме психологічної допомоги.
Як ви прогнозуєте подальші зміни/тенденції у поведінці пацієнтів? Які фактори на це впливатимуть?
Я не експерт в оцінці поведінки пацієнтів, тому що моя задача — моделювати медичний процес в лікарнях та закривати потребу лікарів та керівників.
Сьогодні лікарі орієнтуються на запити своїх пацієнтів, але самі пацієнти ще не є чіткими дороговказами. Медицина знаходиться в тому стані, коли рішення лікаря або керівника клініки залежить від того, наскільки сильно лікарі близькі до пацієнтів.
Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» поки що залишається зафіксованим меседжем в державі. Тому лікарі схильні до онлайн-консультацій, внесення інформації в систему, тому що пацієнт отримуватиме цінність від цього. Нещодавно був кейс, коли один з Телеграм-каналів поширив неправдиву інформацію: нібито без даних у Helsi не можна пройти ВЛК. Хоча це не відповідає дійсності. Чимало пацієнтів почали самі вносити дані або звертатися до лікарів із цим проханням. Така ситуація свідчить, що саме пацієнти часто стають рушієм цифрових змін, навіть не підозрюючи про це. Звичайно, це приклад далекий від ідеалу і наслідок не вірної комунікації — але для нашого бізнесу це мало свої переваги.🙂
Сєрж: Я додам, щодо тенденцій. Перший тренд — зараз повертається «доковідна» епоха, коли люди хочуть високий рівень сервісу, що особливо помітно в приватній медицині. Люди готові переплачувати задля отримання більш якісних послуги.
Другий і трохи протилежний тренд— збіднення населення і пошук дешевшої послуги.
Хто стоїть за успіхом медичного маркетингу — команда, KPI та мотивація

Сєрж Снєгірьов (Serge Snegirev), Chief Marketing Officer Helsi
Сєрже, які ключові ролі необхідні для ефективного маркетингу у медичному секторі? Як працює команда маркетингу Helsi? З кого складається?
Бачу велику помилку, яку роблять майже всі медичні бізнеси на початку. Коли клініка масштабується, беруть в поміч маркетолога, який допомагає власнику клініки виконувати певні задачі. Але модель повинна бути принципово іншою. Якщо клініка вже велика та має базу клієнтів, потрібно брати стратегічного маркетолога (СМО), який розуміється в процесах, інструментах, диджитал, офлайні. Далі він формує та набирає інхаус команду Маркетингу або співпрацює з аутсорсингом. Це більш правильний шлях, ніж історично склалося в приватному медичному бізнесі.
Щодо Helsi, на сьогодні це одна з найбільших та найефективніших команд на ринку. Я приєднався до команди маркетингу в листопаді 2024 року, коли в Helsi було 11 людей, зараз 17 людей в штаті і ще два лікаря допомагають перепрацьовувати контент з медичної точки зору, щоб була відповідність доказовій медицині. Також є два додаткових спеціаліста контент-мейкера. Загалом команда включає 21 людину. Helsi має значно більшу аудиторію, ніж більшість великих гравців та клінік, адже бренд добре впізнаваний і масштабний. Наша клієнтська база — 28 мільйонів пацієнтів, а щомісяця застосунком користуються 3 мільйони людей. Це мільйони контактів і взаємодій із пацієнтами.
Наскільки важливо, щоб маркетологи мали розуміння медицини та медичних послуг? Чи достатньо класичних навичок digital-маркетингу?
У цьому питанні медичні маркетологи розділяються на два протилежних табори: одні вважають, що маркетинг у будь-якій сфері однаковий, інші ж підкреслюють унікальність медичного маркетингу через його численні особливості та обмеження. Я підтримую другу точку зору і впевнений в цьому.
Якщо маркетолог приходить на посаду без досвіду в медицині, він звільняється через 2-3 місяці, на жаль. Коли до мене звертаються за рекомендацією маркетолога або оцінкою резюме потенційного кандидату. Насамперед я дивлюсь на наявність медичного досвіду, хоча б мінімально дотичного до здоров’я, наприклад спа-центр, санаторій в Карпатах, косметологія, фітнес-зал тощо.
Як правильно вимірювати успішність маркетингових кампаній у медичному секторі? Які основні KPI використовує Helsi для оцінки ефективності маркетингової команди?
Потрібно вимірювати KPI, важливі для будь-якого бізнесу — виручка, маржинальність, кількість прийомів на день, на місяць, на тиждень і так далі.
Щодо наших KPI, орієнтуємось на два сегменти — В2В та В2С. В B2C головний показник — активні юзери застосунку Helsi щомісяця (MAU). В 2025 році хочемо вирости на 50% порівняно з 2024 роком. Другий KPI — дохід. Наше основне направлення як медичної інформаційної системи на сьогодні — це В2В ринок. Але хочемо розвивати систему і будувати бізнес саме для кінцевих споживачів.
Яку роль у команді маркетингу відіграють аналітика та автоматизація процесів?
В команді маркетингу Helsi присутній штатний бізнес-аналітик. Ми знаємо про нашого кінцевого споживача абсолютно все, зокрема кількість проведеного часу в застосунку, які екрани дивився, які цільові дії виконав, куди пішов далі, скільки разів до лікаря записувався, скільки після цього він купив препаратів тощо. Ці дані допомагають більш персоналізовано комунікувати та закривати потребу пацієнта. Ми не просто шлемо знижки в застосунку, а шукаємо конкретну пропозицію для конкретної людини. Наприклад, людина була у ендокринолога, для неї формуємо знижку на ТТГ чекап у відомій лабораторії. Від цього виграють насамперед пацієнти, тому що вони отримують конкретну вигоду тут і зараз, а також наші партнери, лабораторії, клініки, фармкомпанії. Закривається потреба всіх гравців.
Зараз суттєво зменшили масові розсилки (я думаю ви це помітили) і перейшли більше в таргетовану комунікацію.
Ми не робимо комунікації «все на всіх», а працюємо більш точково. Це може бути 10 тис. повідомлень, але для конкретної категорії користувачів з конкретною потребою.
Як мотивувати команди? Чи є у Helsi внутрішні програми навчання або розвитку команди?
Є програми навчання, але все залежить від категорії співробітника. Кожен член команди має індивідуальний план розвитку. Але Helsi закриває багато потреб співробітників. Я точно бачу це по своїй команді.
Щодо мотивації команди, то я адепт позитивного менеджменту і вважаю, що маркетологи «з під палки» не працюють взагалі. Маркетолог в негативі нічого, на жаль, не генерує, не креативить та не створює. Маркетинг — це про ініціативу, додаткову цінність, активність кожного члену команди. Тому сучасні маркетологи працюють в позитиві, в бажанні змінювати цей буремний світ та ринок. В такій парадигмі працюю і я.
Наскільки важлива гнучкість у маркетинговій команді? Чи змінюються ролі та обов’язки залежно від обставин?
Маркетолог — неоднозадачна людина. Співробітник команди виконує декілька функцій, що дозволяє йому залишатися в проактивному стані та іноді переключатися. Я завжди поєдную процесну та креативну роботу. Наприклад, брейншторм це розрядка-переключення для команди.
Маркетолог це про інтелектуальний стан, тому важливо не бути роботами. В іншому випадку- буде вигорання і зміна компанії, відсторонення від роботи. З позиції керівника видно, коли людина мотивована, включена і проактивна, а коли навпаки — закривається. Постійна комунікація всередині компанії теж має бути.
Чи є тенденція до аутсорсингу певних маркетингових функцій (SMM, контент, аналітика) або краще мати команду in-house?
На мою думку, у великого бренда має бути лише інхаус команда. Це точно в рази більше якість всієї роботи. Але варто враховувати, що це дороге задоволення, тому для малого та середнього бізнесу може бути складно виділити кошти і можна використовувати змішану модель. У разі відсутності ресурсів аутсорс — цілком прийнятне рішення.
Helsi має власну інхаус команду, яка закриває абсолютно все. Також є підрядники, агенції для великих складних проєктів та звісно інформаційне партнерство.
Наскільки гострою є проблема кадрового голоду у сфері маркетингу в медицині?
Кожна друга клініка сьогодні має запити на маркетинг директора або SMM спеціаліста в медичний сфері. За працівників потрібно триматися, бо йде війна за таланти. Вакансій набагато більше, ніж є кандидатів, які можуть їх закрити. Далі ситуація тільки погіршуватиметься, тому що поряд є ніші, ринки, в яких інші умови — менше стресу і вища оплата.
Також на перший план виходить онлайн-формат роботи. Зараз неможливо знайти маркетолога, який 5 днів на тиждень ходить в офіс. Але часто власники поки не готові перейти на гібридний формат. Нормальна практика — 2-3 дні на тиждень в офісі. В ідеалі для маркетолога взагалі не з’являтися на робочому місці і працювати з дому.🙂
Які рішення можуть допомогти подолати кадровий дефіцит?
Штучний інтелект може допомагати, але повністю замінити маркетолога не здатен. Маркетолог це поєднання, на перший погляд, несумісних речей — досвіду й креативності. Штучний інтелект може лише додатково надати ідеї чи написати текст тощо. В команді маркетингу Helsi є платна версія ChatGPT, але кінцевий продукт ШІ в медичному маркетингу видавати не може, оскільки він не враховує медичні обмеження, чутливість певних тем та особливості менталітету
На мою думку, маркетолог — гарна професія майбутнього. Справжній медичний маркетинг в Україні тільки зароджується. Як я кажу: «з маркетингу все починається, без маркетингу — все закінчується».
Як щодо держави, чи вона може сприяти підготовці маркетологів? Чи потрібні державні або освітні ініціативи для підготовки маркетологів у сфері медицини?
Складне питання. Я 11 років працюю в приватній медицині і для мене це різні верстви населення і різні ринки на сьогодні.
Державні клініки поступово наздоганяють приватні — вони вже працюють над брендингом, покращують сервіс і оптимізують логістику пацієнтів. Для них важливо звернути увагу на медичний маркетинг, переймати досвід не лише українських, а й закордонних колег, якщо є така можливість. У державних клінік є великий потенціал, але не всі його реалізують — деякі можуть залишити ринок, якщо держава їх не підтримає.
Маркетинг є фундаментом та основою будь-якого бізнесу, особливо медичного. Щоб клініка була завантажена пацієнтами, маркетинг має починатися вже на етапі створення проекту, планування та ремонту — лише так можна досягти висококласних результатів.
Яке ваше бачення майбутнього медичного ринку?
Будуть зміни гравців, основних і маленьких. Тут доречний приклад, раніше лідером була мережа супермаркетів «Фуршет», потім «Велика кишеня», зараз їх замінили Сільпо, Novus, АТБ та інші. В медицині так само — старі гравці поступово відійдуть з ринку і з’являться нові, орієнтовані на digital, бо сьогодні це основа маркетингу.
Медичний ринок знаходиться на початковому етапі розвитку. Люди завжди будуть їсти, хворіти і помирати, на жаль. За 2023 рік найбільше нових клінік відкрилося в Харкові, хоча це прифронтове місто, де відбуваються постійні прильоти. Люди піклуватимуться про своє здоров’ям, бо сьогодні на це тренд. Молодь активно займається своїм здоров’ям та проходить профілактичні чекапи. Тому ринок перспективний і далі очікується тільки розвиток. Зичу всім здоров’я, натхнення та успіху 🙂.



