Трансформація інфлюенс-маркетингу: як брендам будувати чесну й довгострокову співпрацю з лідерами думок?
Інфлюенс-маркетинг в Україні стрімко змінюється — зростає роль мікроблогерів, бренди більше не женуться за охопленнями, а TikTok перевертає уявлення про формат і вартість реклами. У цій новій реальності особливої ваги набувають ті, хто вміє говорити з аудиторією чесно, глибоко й органічно. Один із них — Ігор Донскіх: впливовець із впізнаваним стилем, якого обирають бренди, що цінують естетику, довіру та зміст. Його Instagram — як затишне кафе, куди хочеться повертатись.
Ми поговорили з Ігорем про те, як брендам будувати здорову співпрацю з блогерами, що визначає успішну рекламу сьогодні, як створити справді органічну інтеграцію та чому UGC-креатори змінюють правила гри на ринку.
Ігор Донскіх, впливовець
Філософія співпраці бренд-команди та інфлюенсера
Як ви оцінюєте свою роль на ринку інфлюенс-маркетингу України сьогодні? До якого сегмента інфлюенсерів себе відносите?
Віднедавна я позиціоную себе як впливовець, громадський діяч. Цей термін мені дуже відгукується, тому що я підіймаю багато соціальних питань. Я певний «рупор» між глобальними питаннями та народом. Завдяки живому спілкуванню маю можливість доносити складну інформацію простими словами.
Щодо сегментів, кожен із блогерів унікальний. Існують певні «бульбашки» — те, що їх об’єднує, але має на увазі обмеження в конкретній темі. Я не можу себе віднести до конкретного сегмента, тому що маю власну окрему «бульбашку» свідомих людей. Моя ніша — це усвідомлене життя, соціальні теми, інклюзія, single життя, ментальне та фізичне здоров’я тощо. До цієї ніші входять не тільки блогери, але й підприємці, кріейтори, письменники, IT-спеціалісти, будь-хто.
Як виглядає ваша логіка роботи з брендами та який підхід ви використовуєте у створенні реклами?
Я застосовую персоналізований підхід. Також важливо, щоб реклама гармонійно та органічно інтегрувалася в мій блог. Тому, по-перше, орієнтуюсь на цінності бренда, які повинні збігатися з моїми. По-друге, актуальність для аудиторії, яку я точно знаю та вивчаю.
Часто моя реклама має освітній характер. Наприклад, якщо рекламую бренд косметики, то розповідаю про важливість догляду за обличчям. Я все пропускаю через власний досвід. Тому ретельно ставлюсь до вибору бренду для співпраці і часто відмовляю. Під кожну рекламу створюю унікальний контент.
Як ви вивчаєте/досліджуєте аудиторію?
По комунікації та спілкуванню, можу на профіль зайти. Мій Інстаграм для широкої аудиторії, а в Телеграм-каналі збирається більш вузьке коло користувачів. Для порівняння в Інстаграм маю >40 тис. послідовників, а в Телеграмі ― >10 тис. Раніше в Інстаграм було багато трушного контенту, але алгоритми змінилися. Зараз коли я записую багато «сторіс», охоплення знижуються. Тому є певна ієрархія публікації контенту і Телеграм-канал в пріоритеті.
Загалом я зміг своєю філософією «притягнути» до себе людей з однієї бульбашки свідомого життя. Тому якщо зібрати всіх активних підписників, які зі мною постійно в комунікації, нас просто можна прошити однією ниткою всіх, бо у нас точно будуть спільні риси. Це побудова довірливих та довготривалих стосунків.
На вашу думку, яким брендам потрібно залучати інфлюенсерів для співпраці і чому? З чого починати пошук своїх інфлюєнсерів?
Всім. У кожного з нас є люди, за якими ми стежимо в соціальних мережах та кому ми довіряємо — це впливовці, блогери, лідери думок. Ці люди класні помічники у просуванні продуктів.
Бренди можуть у більш живий спосіб показати товар через емоції конкретної людини, особистий досвід, персоналізацію. Таким чином реклама працює краще — як рекомендація від подружки.
Я сам часто купую продукцію за рекомендацією своїх колег, бо сарафанне радіо існує. Таргетована реклама, як на мене, дозволяє знайти свою аудиторію, сформувати портрет клієнта. Але доносити цінності бренду, продукту потрібно через впливовця, якому довіряють, у якого є своя аудиторія, з яким є певний зв’язок та довіра.
Пошук варто починати з пошуку 🙂. Дослідіть сторінку блогера, зокрема що він транслює і які в нього були співпраці. Чи маєте ви спільні цінності. Також можна йти від зворотного ― подивіться на кого підписані ваші знайомі, ваші клієнти, які це бульбашки. Коли до мене приходить запит на рекламу, я так само дивлюся, з ким співпрацював бренд. Я можу відмовити бренду, якщо серед його амбасадорів є блогери, які не близькі мені за цінностями, адже не хочу асоціюватися з такими.
Як репутація блогера впливає на репутацію компанії надалі?
Так само як і репутація компанії впливає на інфлюенсера. Все взаємопов’язано. Але це ще залежить від цілей бізнесу. Наприклад, деякі провокативні бренди беруть рекламу у відповідних блогерів, які люблять і вміють робити агресивний маркетинг. Також в Україні є багато блогерів з не дуже «чистою» репутацією, але при цьому вони успішно співпрацюють з брендами, бо мають велику аудиторію і для рекламодавця це важливіше. Тому кожен рекламодавець має знайти свого блогера, а кожен блогер — свого рекламодавця.
Як відбувається процес співпраці від початку до кінця?
Частіше бренди самі звертаються до мене на співпрацю. Є певний стандартний алгоритм співпраці. Коли надходить запит, я надсилаю інформацію про акаунт та аудиторію. Якщо умови підходять обом сторонам, переходимо до брифу, ТЗ та інших бюрократичних питань. Далі придумую сценарій, ми його погоджуємо і переходимо до створення контенту.
Але насправді все починається навіть з першого листа, по якому я вже можу зрозуміти, чи спрацюємось. Наприклад, одна агенція надіслала повідомлення, розказала про клієнта, запросила статистику та прайс і одразу запитала щодо знижки, ще навіть не розуміючи початкову ціну. В такому випадку скоріше за все ми не спрацюємось, бо якщо вже на початку комунікації виникли непорозуміння, далі їх кількість тільки збільшуватиметься. Перший лист важливо персоналізувати, як мінімум звернутися до впливовця за іменем.
Часто роблять розсилку блогерам, використовуючи скрипти. Для мене важливо співпрацювати з брендом, якому резонують мої цінності і який готовий дати простір для творчості, а не просто для цифр. Я також ціную, коли інтегрують в перший лист мої слова, фразочки, наприклад «Слава Ісусу Христу» або інші. Бренд має чітко розуміти, до кого він йде, розуміти її цінності, спосіб життя. На моєму корпоративному акаунті є дописи, як готувати бриф, перший лист, де по пунктах все розписано.
Скільки інфлюенсерів, на вашу думку, бренд має залучати до комунікації? Яка кількість є оптимальною?
Оптимальний варіант — 3-5 блогерів. Можна взяти на місяць трьох, проаналізувати результати і вибрати одного найкращого для довготривалої співпраці. Але тут варто враховувати бюджети і цілі компанії. Наведу приклад, я натрапив на Reels, де один бренд українського одягу опублікував відео з підписом «вгадайте, якому блогеру ми заплатили 70 тис. гривень, а отримали тільки 6 продажів». Я залишив коментар «тому, чию аудиторію ви не прорахували». Не знаю всю історію, але неможливо від блогера вимагати продажі.
Я як інфлюенсер можу гарантувати охоплення, але точно не продажі. Моя задача — привести людей. Далі багато чого залежить від бренда — його контенту, інформативності дописів, роботи сейлз-менеджерів тощо.
Скоріше за все, вони пішли до великого блогера, у якого різнопланова аудиторія і тому реклама не спрацювала. В такому випадку більш ефективним рішенням було б обрати сім інтеграцій у мікроблогерів по 10 тис. грн і отримати більше реальне охоплення.
Як TikTok змінив інфлюенс-маркетинг в Україні? Чи справді зростання мікроінфлюєнсерів і UGC-креаторів зробило співпрацю з блогерами доступнішою для брендів?
UGC це мій біль, тому що при всій повазі до всіх крієйторів, UGC-контент демпінгував ринок, створюючи швидкий продукт. Часто це знята на телефон предметка, красиво змонтована з анімацією. Здебільшого UGC кріейтори надають великий обсяг роботи за невеликі гроші, тому що вони постять відео в себе в Інстаграм і TikTok, потім передають його бренду. Рекламодавець отримує і рекламу у цього UGC-кріейтора і контент, який може ставити на таргет і користуватися ним.
В шапці мого профілю написано — Not UGC Creator. Я не маю нічого проти, але серед багатьох кріейторів втрачається індивідуальність і персоналізація. Є однаковий шаблон, по якому всі працюють. UGC — це фастфуд, бо UGC-крієйтори не перебирають співпрацею. Їхня задача — відпрацювати контент. Я так не працюю. Я за довготривалу співпрацю, в якій можу поступово розкривати продукт і вкладати більше свого бачення контенту.
Один бренд може брати одночасно рекламу у TikTok блогера, UGC-крієйтотра і у впливовця. Це різні сегменти аудиторії. ТікТок реклама — це хайп, більш агресивний маркетинг. UGC – предметка, анімація, начитування за кадром. Впливовець — індивідуальний підхід. Все має місце. Але UGC так багато, що скоро це стане антитрендом. Або UGC-кріейторам потрібно замислитися над власним почерком.
Як ви бачите ідеальну стратегію співпраці між брендом і інфлюенсером? В чому, на вашу думку, головна цінність колаборації з лідерами думок для бізнесу?
Ідеальна — це довготривала співпраця. Потрібно обирати своїх людей для амбасадорства. В будь-якій інтеграції я позиціоную себе як партнер бренду, тому що на даний проміжок часу або протягом дії договору, я виступаю як співробітник цієї компанії. Я маю розповісти про цю продукцію так, як би це зробив власник.
Разову рекламу глядач може пропустити. Але коли промо повторюється періодично, глядач розуміє, що я дійсно користуюсь продуктом, бачить результат. Нехай на п’яту рекламу, але врешті решт він її придбає. Головна цінність колаборації — не просто продажі, а побудова довіри та створення емоційного зв’язку.
Створення реклами та вимірювання результатів
Якою саме, на вашу думку, має бути реклама в інфлюенсера?
Реклама має бути органічно інтегрована в блог, а не написана по сценарію. Потрібно дати блогеру простір для творчості. Також вона повинна бути про інфлюенсера. Я маю відчути цей продукт. Якщо мені не резонує, можу відмовитися від співпраці, тому що я не розумію, як потім ним користуватися в повсякденному житті. Це про щирість та чесність. Але не все що підходить мені, підійде моїм підписникам. Аудиторія може бути різною, тому потрібно орієнтуватися і на її запити.
Деякі великі бренди мають власну політику, правила щодо рекламного контенту, наприклад не вживати алкоголь, тютюн, нецензурні вислови, говорити на суржику. Важливо дотримуватися цінностей компанії, їхнього tone of voice. Але компанія має надавати простір для творчості блогера, бо він відчуває свою аудиторію.
Які обмеження в рекламі ви вважаєте неприпустимими?
Обмеження в самовираженні, коли мені повністю прописують сценарій. Буває, що менеджери вставляють рядки, цитуючи мене, але не туди їх інтегрують. Вони вважають, що полегшують мені роботу, але насправді це не так. Якщо є обмеження, через які я не зможу себе розкрити й показати, то для мене ця інтеграція неактуальна. Тому мені важливо співпрацювати з брендами, продуктом яких я дійсно користуватимусь, бо я про них можу розказати більше. Повертаючись до довгострокових відносин, амбасадор чи блогер, з яким співпрацюєте у довготривалий час, може краще і органічніше донести інформацію про послугу чи продукт.
Що має включати технічне завдання для впливовця від бренд-команди?
- Основні меседжі та цінності бренду. Класно, якщо дозволяють проявляти творчість, але існує і зворотна сторона свободи, коли бренди взагалі не прописують технічне завдання. Мені потрібна інформація. Не варто писати реферат чи робити презентацію, достатньо одного-двох абзаців. Щоб я не вивчав самостійно історію бренда, чи не запитував в ChatGPT ,щоб зрозуміти та донести цінності.
- Чіткі цілі рекламної кампанії. Має бути збіг в тому, що очікує бренд і як блогер може це реалізувати.
- Орієнтир щодо формату. Подивіться, які формати доступні в обраного вами блогера і визначтеся.
- Креатив у рекламі. Наскільки реклама може бути творчою? Чи це має бути більш суха інформація? Скільки умовно абсурду може дозволити собі блогер? Я, наприклад, люблю додавати щось від себе, певні творчі, цікаві сюжети.
- Інформацію про заборонені теми та тональність, зважаючи до якого саме блогера звертаєтесь. Якщо ви прийшли до блогера, який постійно веде аморальний спосіб життя, ви не можете вимагати від нього і встановлювати свої правила, які повністю протилежні його діям. Це значить, що ви неправильно прийшли, в неправильні двері постукали.
Часто рекламодавець знецінює роботу блогера, бо він йому платить гроші. Це не про партнерство. Важливо цінувати того, з ким ви співпрацюєте.
А яку ціль краще обрати бренду?
Це може бути фокус на конкретному продукті або впізнаваність бренду, збільшення підписок тощо. Зазвичай я через продукцію ставлю фокус на бренді більше. Буває що компанія надсилає п’ять різних продуктів, але я не можу всі їх прорекламувати. Це буде пять окремих інтеграцій. Потрібно усвідомити, що ви хочете в цій співпраці принести, який очікуєте результат.
Скільки реклами, на вашу думку, має виходити для певного бренду в інфлюенсера на місяць, наприклад? Як дотримуватися послідовності в комунікації з аудиторією?
Загалом кількість реклами визначаємо згідно з домовленістю. Але може бути по різному. На мою думку, приблизно 2-3 реклами на місяць. Один раз на два тижні. Наприклад, в мене може бути раз на місяць «сторітелл», далі лише підтримую, розповідаючи про продукт, через тиждень нагадую і тегаю бренд, на третій тиждень в Телеграмі публікую інформацію. Треба балансувати, щоб реклама виглядала органічно і не перевантажувала глядача. У мене є бренди, для яких інтеграція може бути раз в місяць, а для інших — три рази.
Як вимірювати успіх колаборацій з брендами? На вашу думку, які метрики можна вважати показниками ефективності?
Звісно, чим більше компанії, тим більше різних показників, KPI. Я дивлюся на охоплення, кількість реакцій, збережень, репостів, пересланих повідомлень. Але для мене успішна колаборація не про цифри, бо відео може залетіти в рекомендації, але від нього не буде ніякого результату.
Для мене успіх колаборації, коли обидві сторони задоволені результатом, саме інтеграції, роликом наприклад. Класне відео, яке всім сподобалось, добре набирає охоплення. Не варто підходити до колаборації надто прагматично. Не можна сказати, що рекламне відео, з якого було тільки шість покупок, погане. Для мене крім конверсій, важлива взаємодія аудиторії, коментарі, збереження, динаміка зростання впізнаваності бренду, скільки людей потім підписуються на цей бренд чи користуються.
Я відстежую перегляди та реакції, дивлюся на емоції як клієнта, так і підписника. Великі компанії, з якими я співпрацюю, так само на це звертають увагу. Вони бачать залученість. Можна, навпаки, зробити щось дуже хайпове, без цінності, але воно залетить на мільйон. Але що далі? Якщо привернули до себе увагу неекологічним шляхом, отримали негатив в коментарях.
Які потенційні ризики для брендів можуть виникати внаслідок неефективних чи неетичних колаборацій з інфлюенсерами? Які рішення бачите для них?
Репутаційні ризики, втрата довіри аудиторії до блогера. Якщо я зараз прорекламую казино, від мене відпишуться і захейтять багато людей. Ризики завжди є, але важливо чесно і прозоро виходити з таких ситуацій. Потрібно швидко комунікувати, визнавати помилку. Чим довше бренд мовчить, тим гірше. На жаль, в Україні немає кризис-менеджменту, інституту репутації як такого. Тому важливо одразу відреагувати, вийти в комунікацію з підписниками, глядачами. Іноді з цього навіть можна зробити інфопривід.
Якщо співпраця з інфлюенсером виходить з-під контролю або викликає негативну реакцію у суспільстві. Як бренду реагувати в подібній ситуації?
Найголовніше — діяти оперативно. Якщо взяли паузу у кілька днів — це майже вирок, тому що сьогодні є платформа Х (екс-Twitter), де вас умовно «затоплять» на другий день. Долучайте юристів, знайомих, хто може критично мислити та допомогти. Обов’язково визнати проблему, пояснити ситуацію, публічно попросити вибачення за потреби. Зробити висновки. Бути чесними.
Як будувати довгострокові відносини з блогерами?
З вашого досвіду, як будувати довгострокові відносини з брендами? Що важливо враховувати у партнерстві, щоб воно було взаємовигідним?
По-перше, довгострокові відносини будуються на довірі, спільних цінностях та філософії (гасло нашого інтерв’ю🙂). Якщо блогер вам підходить і був класний результат по метрикам, раджу йти в довготривалі стосунки. Він зміг передати цінності вашої компанії, відчути їх і класно розкрити, збудувати довіру аудиторії. Також блогер як амбасадор не буде рекламувати багато брендів у вузькому напрямі. Наприклад, я не можу щотижня рекламувати новий бренд косметики. Якщо я беру догляд, то має пройти мінімум місяць, перш ніж буде видно результат. Тому довготривала співпраця дозволяє краще розкрити продукцію через враження, емоції, досвід.
Короткострокові кампанії дають швидкий результат. Обличчя бренду постійно змінюються і люди не запам’ятовують, де або в кого вони бачили той чи інший продукт. Але якщо це унікальний продукт, у якого мало конкурентів, то можна періодично купувати рекламу у блогера. У мене є бренд солодощів, який раз на два місяці повертається. Якщо ж це конкурентоспроможний бренд, варто орієнтуватися на амбасадорство. Це буде для обох сторін краще: довіра до блогера, бо він вибирає цей продукт і ним користується тривалий період, з іншого боку — довіра до бренда, тому що вони не вибрали випадкових, «рандомних» людей, а взяли одну, яка протягом певного часу ділиться своїми враженнями.
Що означає «екологічна співпраця», на вашу думку? Як вона виглядає та як будувати довіру до впливовця?
Як зазначав, все починається з першого листа. Має бути повага одне до одного, прозорість, відповідальність. Також потрібно бути в комунікації.
Важливо усвідомлювати та пам’ятати, що ви партнери в цій інтеграції.
Щодо споживача, то екологічна інтеграція точно не має бути маніпуляцією. Довіра будується через чесність у комунікації, релевантність реклами, наскільки блогер відповідає цій інтеграції, продукту. Люди на емоційному рівні роблять вибір. Тому це і працює.
Яких помилок найчастіше допускаються бренд-команди у співпраці з впливовцями?
В мене це комунікація. По-перше, тривалість цієї комунікації. Часто є головний офіс, маркетинговий відділ, який працює через агенцію. Тривале затвердження, наприклад погодження контенту, іноді займає декілька днів, але зараз немає стільки часу. Має бути делегування та довіра, щоб зменшити кількість залучених людей в процес створення інтеграції. Також в агенції може бути менеджер, який неекологічно комунікує і псує репутацію всієї структури.
Ще одна помилка — недостатнє розуміння блогера і його аудиторії. Це приклад про 70 тис. грн. Не блогер винен в тому, що було тільки шість продажів, а бренд прийшов не до того блогера. Хоча загалом, якщо результат не збігається з очікуваннями, обидві сторони припустилися помилки на початку співпраці.
З ким зазвичай ефективніше вибудовувати комунікацію — безпосередньо з брендом чи через агенцію?
Простіше з представниками бренду напряму, тому що вони більше відчувають свій продукт. Менеджери агенції можуть помилково доносити цінності і виступають більше як передавачі інформації. Також без залучення агенції зменшується ланцюжок комунікації. Я напряму комунікую з довіреною особою, яка може затверджувати контент. Це ідеальна формула для мене. Але я не жаліюсь на агенції і дякую всім, хто приходить до мене на співпрацю 🙂.
Трансформація інфлюенс-маркетингу: нові підходи та формати, тренди та вплив ШІ
Як змінилося ставлення брендів до співпраці з інфлюенсерами за останні роки? Які нові підходи з’явилися?
Раніше була реклама, коли блогер мав повернути продукцію. Зараз це рідкість, здебільшого з технікою, наприклад телевізор. Спостерігаючи за досвідом колег, зрозумів, що так працювати не буду. Наприклад, я ціную увагу брендів, які надсилають подарунки, особливо персоналізовані. Я звичайно, відмічаю сторінку бренда. Але деякі через бажання отримати безплатну рекламу, надсилають непотрібні мені продукти. Це пряма маніпуляція. Ще називаю цей метод «Суші за репост». Мене це засмучує, тому що бізнес будується на продажах. Ми всі заробляємо. На жаль, я цими подарунками не можу розрахуватися на касі в супермаркеті. Має бути взаємоповага. Я завжди можу дати знижку або домовитися.
Сьогодні стало більше поваги до блогерів, більше персоналізації та індивідуального підходу. Також звертають увагу на репутацію. Раніше бренди, як на мене, сприймали блогерів як інструмент просування товару. І неважливо хто це. Потім виявилося, що хтось з них непатріотичний тощо. Тому зараз набагато уважніший підхід до роботи. Я вважаю, що в Україні немає сильного інфлюенс-маркетингу. Досвід набувається шляхом спроб і помилок. Також зараз є окремий відділ, менеджери, які ведуть напрям інфлюенс-маркетингу та комунікують з блогерами.
Вже не перший рік в тренді мікроінфлюенсери, наноінфлюенсери. Якщо раніше орієнтувалися на кількість підписників, наприклад не менше 200 тисяч, то зараз частіше бренди вибирають інфлюенсерів з невеликою аудиторією. Це буде 5 тисяч фоловерів, але з власною філософією. Класно, що почали помічати персоналіті блогера.
Які тренди в інфлюенс-маркетингу можете відмітити і як ви інтегруєте їх у свою стратегію?
Я взагалі не орієнтуюсь на тренди. Я люблю створювати власне кіно або історію. Відомо, що Reels понад 90 секунд не набирають багато переглядів. У мене була рекламна інтеграція на пʼять хвилин, яка має один із найбільших показників по рекламі. Всі дивились це відео до кінця. Це приклад того, що не всі тренди та не всі алгоритми працюють. Це як і в стилі, треба відчувати себе комфортно в будь-якому тренді як в одязі, так і в контенті. Але виділю кілька важливих, на мій погляд, трендів:
- Амбасадорство. Як говорив про нього вище, це класна довготривала співпраця, яка приносить якісний результат.
- Природність. В б’юті сфері ― це природний макіяж, а в блогингу ― природне транслювання, без награності.
- Соціальна відповідальність та інклюзія, з якою ми стикаємося і будемо стикатися щодня. Мені важливо було розібратися в деяких питаннях, зокрема правильній термінології, коректній поведінці, етичності й донести це своїм підписникам. Наприклад, я запустив подкаст, перекладений на жестову мову. Для тих, хто не знає жестової мови, є субтитри на YouTube. Також підіймаю питання екології і транслюю це в блозі.
Ми живемо в часи війни. Тому важливо говорити про це, донатити, робити збори. Бачу попит на теми підтримки фізичного та ментального здоров’я. Загалом війна багатьох змінила, в тому числі і бізнес. Сьогодні головний тренд — бути свідомим українцем.
Це значить адаптуватися під умови, в яких ми живемо, і транслювати правильні цінності, допомагати іншим. Не можна закривати очі на трагічні моменти. Якщо в мене запланована дата інтеграції, але в цей день відбувається черговий теракт, ми відкладаємо випуск і домовляємось про іншу дату. Ми маємо бути емпатичними один до одного, але і намагатися продовжувати жити далі.
Які нові формати співпраці з інфлюенсерами з’являються на ринку (наприклад, взаємодія через живі стріми, подкасти тощо)? Як бренди можуть адаптуватися до таких змін?
Формат продакт-плейсменту (product placement). Наприклад, я роблю огляди на Євробачення в Stories. Минулого року генеральний спонсор прийшов до мене на інтеграцію. Під час запису я сидів в лого їхнього бренду і рекламував продукт. Так само цього року партнером був бренд Maybelline Україна. Це нестандартний підхід. Для мене це також нове, чого немає в інших світових чи локальних блогерів.
Як нові технології можуть допомогти брендам більш ефективно працювати з інфлюенсерами?
У мене є подкаст зі штучним інтелектом, де він повноцінний співведучий і допомагає створювати теми та сценарії випусків. Якщо правильно підходити до цього, то ШІ це класний інструмент, щоб покращувати, оптимізувати і структурувати певні процеси. Я вважаю, що штучний інтелект не замінить спеціалістів. Скоріше зменшить кількість залучених до роботи співробітників. Я все більше залучаю GPT в створення контенту, навчаючи його своїм цінностям.
Як, на вашу думку, трансформується ринок інфлюенс-маркетингу в Україні в найближчі 3–5 років?
Відбудеться трансформація UGC. Кількість контенту — це класно, але має бути індивідуальний підхід. Ринок рухається в бік персоналізації. Серед брендів з’являється усвідомлення, що впливовці — це засоби масової інформації.
Можливо мої колеги мене захейтять, але відверто я вважаю, що мають бути структури, які акредитуватимуть блогерів, впливатимуть та контролюватимуть. Тому що багато хто безвідповідально транслює нехороші речі. Було б добре розвивати інфлюенс-маркетинг в Україні. Зокрема має бути взаємодія з державою, щоб блогерів сприймали не тільки бізнеси як медіа, а й інші структури. Але звісно маємо враховувати, що сьогодні на часі, а що ні.
Інфлюенс-маркетинг повинен перейти на інший рівень. Давайте чесно, без блогерів і Нової Пошти, до прикладу, ми б не мали всього, що в нас є, починаючи від футболки до РЕБ систем та інших необхідних речей, які передаємо хлопцям та дівчатам на передову. Тому треба серйозніше відноситися до цього. Кожен впливовець створює свою екосистему. Важливо, щоб вона була свідомою та з правильними цінностями.
