Який мінімальний бюджет потрібно мати для експорту: відповіді експертів
Експорт вважається одним із ключових елементів розвитку бізнесу. Проте для його успішної реалізації потрібні відповідні фінансові ресурси. Питання, яке цікавить багатьох підприємців, – який мінімальний бюджет необхідний для виходу на міжнародні ринки? На це питання під час презентації програми підтримки бізнесів «Виведіть свій бізнес на міжнародний ринок» відповіли представники компаній, які вже мають успішний досвід експорту своїх товарів та послуг.
Юрій Синиця, співзасновник компанії «COLLAR», наголошує на тому, що мінімальний бюджет просування залежить від:
- виду ринку;
- моделі експорту – чи працюєте з дистриб’ютором, чи відкриваєте власний офіс.
Вам необхідно зробити аудит: зрозуміти наскільки конкурентоздатний продукт, що треба в продукті змінити, що адаптувати. На це все потрібний фінансовий ресурс. Якщо у вашого бізнесу його немає, то нічого не вийде. Вихід на експорт потребує інвестицій протягом року-двох. Що стосується виробничої сфери, то уявімо:
- ви працюєте з дистриб’ютором;
- він працює по передоплаті;
- потрібні мінімальні інвестиції в адаптування вашого продукту до нового ринку.
На першому етапі на це знадобиться не менше мільйона доларів на два роки.
“Це мінімум. Якщо немає мільйона доларів, то я взагалі не розумію, як виходити на експорт. І це, наприклад, тільки для ринку Європи”, – наголошує Юрій Синиця.
З ринком сервісу та послуг ситуація дещо інакша. Тут фактично немає величезних витрат на продукт та логістику. Основна задача – кваліфіковані спеціалісти.
Яка мінімальна сума потрібна диджитал-агенції з маркетингу для виходу на міжнародні ринки – розповів CEO Webpromo Юрій Копишинський
Основна особливість Webpromo, за словами Юрія, що компанія не займається виробничою частиною. Так знімаються значно більші витрати, зокрема й на логістику. Сервісна історія дешевша. У компанії на напрямку роботи з міжнародними ринками працює 4 людини, вони займаються пошуком клієнтів.

“Є команда людей, є платформа і є зарплатний фонд та фонд маркетингу, які ми маємо забезпечувати. У нас на рік зарезервовано приблизно 100 тис. доларів на експортну кампанію”, – пояcнює Юрій Копишинський.
Якщо ви хочете створити кваліфіковану команду, а не самостійно займатися обдзвоном, пошуком та іншими комунікаціями, то тільки на зарплату потрібно резервувати близько $50-70 тис. на рік.
Та загалом немає однієї стабільної суми. Наприклад, коли Webpromo відкривала фізичний офіс у Казахстані, то закладала суттєво більші інвестиції. Вони окупився тільки через півтора роки, позаяк ринок не такий глобальний.
До того ж, план не завжди збігається з реальністю. На цьому під час дискусії наголосив Андрій Литвин, заступник директора ДУ «Офіс розвитку підприємництва та експорту».
Експерт погоджується з колегами, що якісний людський капітал коштує дорого і без нього складно. Другим чинником витрат Андрій називає пристосування продукту.
“Багато компаній думає, що якщо в них дуже добре продається продукт в Україні, це можна просто перенести в іншу країну. Це так не працює, на жаль. Ринок має не просто споживацьку культуру. Є багато механізмів захисту ринку, лобіювання інтересів на внутрішньому ринку, які є перешкодами для нашого бізнесу”, – зазначає Андрій Литвин.
Тому й слід провести якісний аналіз ринку. Щоправда хороший аналіз коштує дорого, а робити самому, не знаючи, як то робити, теж проблема. Відтак Андрій доходить до думки, що підрахувати, скільки коштуватиме вихід на новий ринок – дуже складно. У більшості бізнесів, які рахують, потім “дебет із кредитом не сходяться по факту”. Витрати набагато більші, тому що всі ми робимо помилки. Наприклад, більшість кейсів перших виставок та заходів на міжнародних ринках – провальні. Тому що компанії ще не знають, як комунікувати, правильно шукати партнерів, позиціонувати свою продукцію вперше за кордоном, щоб її купили та захотіли спробувати. Це все процес, еволюція та досвід.
До того ж, звісно фінансові витрати на різних ринках – відмінні. На ринку послуг – можуть бути нижчі, але, наприклад, машинобудування, потребує навіть не мільйону для старту експорту. Це десятки мільйонів, вважає Андрій. У такому випадку додаються витрати на тестування та вдосконалення. Однак заступник директора ДУ «Офіс розвитку підприємництва та експорту» підкреслює, що один такий контракт окуповує себе повністю і це довготермінова співпраця.
“Експорт – це довга гра. Це інвестиція, яка може окупитися, а може й не окупитися. Щоб експорт працював, треба реально працювати”, – підсумок від Андрія Литвина.



