Безбар’єрність у комунікаціях для бізнесу: як коректно взаємодіяти із кожним і для кожного?
У 2021 році в Україні було прийнято Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору. Відтоді безбар’єрність стала фокусом державної політики та новою суспільною нормою.
Світлана Гнатюк, експертка ГО «Безбарʼєрність», розповіла про важливість безбар’єрих комунікацій у рамках Ukrainian TechComms Days-2024. У статті ділимося найцікавішими тезами з виступу, які стануть у пригоді представникам бізнесу та креативних індустрій.
Що таке безбар’єрність і чому це важливо для бізнесу
Безбар’єрність — це передусім філософія суспільства, у якому немає місця дискримінації та упередженості; де є повага до різноманіття та усвідомлення його цінності. Безбар’єрність — це про толерантність, відкритість, готовність до впровадження інноваційних рішень, простоту та зрозумілість, гідну комунікацію тощо.
Коректна комунікація передусім демонструє поважне ставлення до людини, що допомагає уникнути непорозумінь. Це важливо, оскільки спілкування є невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Комунікації присутні будь-де та будь-коли, тому кожен з нас має плекати в собі безбар’єрність.
Своєрідним амбасадором безбар’єрності в Україні є виконавча ініціатива Олени Зеленської ГО «Безбар’єрність». Діяльність організації спрямована на створення рівних можливостей для всіх українців, адвокацію змін у сфері ментального здоров’я як на рівні держави, так і суспільної свідомості.
Сьогодні безбар’єрність — це про сучасність, можливість бути в тренді і йти в ногу з часом. Це доводять десятки компаній, які є роботодавцями для майже мільйона людей по всій Україні. Так, великі бізнеси підписали декларацію щодо підтримки цілей сталого розвитку ООН та цінностей безбар’єрності. Серед прикладів брендів — ДТЕК, Фора, Ощадбанк, Сільпо, ПУМБ, Нова Пошта тощо.
Як брендам гідно комунікувати: правила, які потрібно взяти на замітку
Більшість людей вже розуміють важливість безбар’єрних комунікацій. Натомість у ЗМІ та соціальних мережах все ще можна натрапити на безліч антикейсів. У рамках доповіді Світлана Гнатюк поділилась трьома основними правилами щодо правильних комунікацій:
- Правило №1: спершу — людина. Перш за все ми маємо бачити людину, а не її ознаки, вік, стать чи інші характеристики. Наприклад: людина/особа з інвалідністю, людина старшого віку.
- Правило №2: не казати більше, ніж є насправді. Не варто гіперболізовувати стани чи характеристики людини — оперуйте лише фактами. Наприклад: людина з порушеннями опорно-рухового апарату, маломобільні групи населення.
- Правило №3: називайте все своїми іменами. Не вживайте маскувальних слів та евфемізмів, які романтизують діагнози.
Важливо: у 2016 році Верховна Рада офіційно замінила слово «інвалід» у Конвенції про права інвалідів поняттям «людина/особа з інвалідністю». Відтак вживання слова «інвалід» вважається своєрідним порушенням чинного законодавства.
Також Світлана Гнатюк зазначає, що безбар’єрність — не лише про комунікації про людей з інвалідністю. Сюди ж належить рівність у всіх її проявах — за гендерними, расовими, віковими, статевими ознаками.
Деякі бренди можуть ненавмисно розповсюджувати дискримінаційні мотиви: в якості прикладу Світлана наводить рекламну кампанію Dove за 2011 рік. Сенс, який було закладено початково, — проілюструвати переваги використання продукту, який робить шкіру більш гладкою. Натомість аудиторія сприйняла кампанію негативно, адже на зображенні «до і після» стоять три жінки із різним кольором шкіри. Так, складається уявлення, немов чорношкіра жінка стає білішою після використання продукту бренду.
Де дізнатися більше про безбар’єрність?
Важливо завжди тримати руку на пульсі та дотримуватись принципів безбар’єрної комукації як у повсякденному, так і у професійному житті. Дізнатися більше про гідні комунікації або перевірити свої знання можна за допомогою:
- «Довідника безбар’єрності», який розповідає, як коректно комунікувати з різними людьми без завдання шкоди. Довідник містить перелік різних підтем, зокрема словник, який стане в пригоді при написанні дописів для соцмереж або створенні іншого контенту.
- «Гайду безбар’єрних подій», який представлений у форматі електронної книги та окремого розділу у «Довіднику безбар’єрності». У гайді зібрано перелік порад і рекомендацій, які допоможуть зробити будь-яку онлайн чи офлайн подією комфортною та доступною для всіх.
- «Альбому безбар’єрних рішень» — розповідає, як створювати «дружні» простори.
- Освітніх серіалів на «Дія.Освіта»: допоможуть не тільки опанувати засади коректних комунікацій, а ще й сформувати безбар’єрне бізнес-середовище.
«У своїх комунікаціях, у повсякденному житті, у своїй діяльності, ми маємо пам’ятати головну тезу. Кожний із нас різний, і в цьому і є наша цінність. Але при цьому ми всі маємо бути рівними — у своїх правах та можливостях», — зазначила наостанок Світлана Гнатюк.
