Як роботодавцю організувати комфортний процес адаптації ветеранів бойових дій: психологічні та професійні аспекти
На сьогодні в Україні налічується 1,2 млн ветеранів. Прогнозується, що після завершення війни кількість ветеранів зросте до 5-6 млн осіб (включно з членами їхніх родин).
У зв’язку з цим гостро постає питання щодо комфортного та дієвого процесу адаптації ветеранів не тільки до цивільного, а ще й до професійного життя. Ця тема стала однією із ключових у рамках панельної дискусії «Кадровий голод цифрової індустрії: поточний стан і перспективи» на конференції IAB Connect 2024, яку модерував СЕО Webpromo Юрій Копишинський.
Своїм досвідом та порадами поділився Максим Дорогих, воїн ЗСУ, який повернувся до команди Webpromo та пройшов весь шлях адаптації.
З чого починається адаптація та як правильно організувати цей процес?
Всупереч поширеній думці, точку адаптації не можна ставити у момент демобілізації воїна. Цей процес має бути щирим і безперервним протягом всієї служби. В якості прикладу Максим пригадує, як команда постійно писала слова підтримки, а також пропонувала допомогу.
При поверненні ветерана роботодавець має зважати на такі аспекти:
- не варто різко повертати людину до роботи: краще надайте певний проміжок часу на відновлення — як фізичне, так і моральне;
- важливим є онбординг із зрозумілими цілями та перспективами. Додатковою перевагою буде наявність ментора, який проводитиме з ветераном регулярні one-to-one та допомагатиме із питаннями, що виникають;
- важливо комбінувати задачі та балансувати між простими завданнями та викликами.
Важливо враховувати і психологічний аспект. Наразі більшість людей живуть у своєрідній бульбашці, через що не розуміють реалій, з якими зіштовхується людина після зони бойових дій. Щоб зробити адаптацію більш комфортною з психологічної точки зору, важливо дотримуватись таких порад:
- організуйте навчання для команди та комунікуйте з нею про повернення людини з зони бойових дій;
- створіть сприятливу атмосферу всередині колективу та уникайте тригерних питань, діалогів та ситуацій;
- не бійтеся ставити прямі запитання безпосередньо ветерану щодо того, як краще із ним комунікувати;
- мовчання — не вихід, адже воно сприймається так само, як і дистанціювання або ставлення некоректних запитань.
Важливість безбар’єрності та інклюзивності на державному рівні
Важливо зазначити, що адаптація ветеранів бойових дій — це довготривалий процес, який має реалізовуватися і на державному рівні. Серед яскравих прикладів:
- «Ощадбанк», який є лідером у банківській ніші за розвитком інклюзивності. Так, відділення Ощадбанку обладнані для заїзду на кріслі колісному; люди з порушеннями зору можуть звернутись до спеціальних банкоматів з навушниками, в яких дублюється інформація на екрані тощо.
- Також в Україні запускають масштабний соціальний проєкт «Життя після шрамів». Він допоможе ветеранам та ветеранкам на шляху до повернення до цивільного життя. У рамках ініціативи планується запуск спецпроєктів, соціальної реклами та організація тематичних партнерств з українським бізнесом.
Кожен з нас має вчитись комунікувати з людьми з інвалідністю і популяризувати безбар’єрність. Війна триває, а тому питання інклюзивності, адаптації ветеранів та соціальної складової рано чи пізно торкнеться будь-якого бізнесу.
Ще більше інсайтів та корисних порад — у відео панельної дискусії «Кадровий голод цифрової індустрії: поточний стан і перспективи»:
