Що таке даркнет: переваги та недоліки прихованого сегмента інтернету
Наше сприйняття пошуку за замовчуванням стало настільки звичним, що ми не помічаємо, а іноді й не знаємо інших сторін. Ввівши URL-адресу або пошуковий запит, потрапляємо відразу на сайт чи сторінку пошукової видачі. Мережа здається чимось добре знаним і досить простим. Проте за верхніми видимими шарами є глибинний та «темний» інтернет. У статті детально розберемо, що таке даркнет і чим він небезпечний?
Що таке darknet?
Умовно весь інтернет поділяється на шари:
- Видимий (Surface Web) — це загальнодоступна частина світової мережі. До неї відносяться сайти, які індексуються у пошукових системах, наприклад, у Google, Bing, Yahoo та інших. Доступ до цих сайтів може отримати будь-який користувач.
- Глибинний (Deep web) вміщує інформацію, недоступну в загальному доступі. Зазвичай тут знаходяться приватні сайти, на які можна потрапити тільки за запрошенням, хмарні сховища, інтернет-банкінг, платний контент, наприклад, відео на вимогу тощо.
Важливо! Глибинний інтернет — це продовження видимого сегмента, те, чим ми користуємося щодня. Наприклад, платний контент на Megogo, особисте листування у Gmail або на Google-диску, приватні відео на YouTube чи Vimeo. Для користування глибинним інтернетом не потрібно встановлювати додатковий софт, достатньо увійти у свій акаунт або перейти за спеціальним посиланням.
- Даркнет (Darknet) — це темний або прихований сегмент інтернету, який вирізняється анонімністю, відсутністю контролю та регулювання за допомогою правил чи законів. Для доступу необхідний спеціальний софт, найчастіше — це браузер Tor або програма I2P.
На відміну від Deep web, даркнет — повністю відокремлений сегмент. Щоб перейти на приховані сайти, потрібно і спеціальне обладнання, і адреса вебсайту, а в багатьох випадках і запрошення або персональне посилання.
Як з’явився darknet?
Прихований інтернет виник завдяки розробкам уряду США. У 1969 році американські військові почали використовувати комп’ютерну мережу ARPANET, яка у майбутньому стала прототипом сучасного інтернету. Пізніше подібні мережі з’явилися у багатьох країнах Західної Європи. Але дані користувачів мережі легко відстежувалися. Тому для того, щоб приховати свою діяльність від уряду, деякі юзери створювали адреси, які не відповідали на зовнішні запит та не відображалися у загальнодоступних списках.
У 80-х роках з’явилися перші стандарти передачі даних — протоколи. Стандартизація не могла забезпечити безпеку та конфіденційність, що спричинило появу окремих неконтрольованих серверів. Детальніше, що таке сервери та протоколи, читайте в окремій статті блогу.
У 1998 році військові США почали використовувати анонімну мережу — Onion, яка і стала прототипом The Onion Routing (TOR) браузер. Саме розуміння принципів роботи анонімного браузера і дає відповідь на запитання «Darknet — що це і як він влаштований?».
Як працює даркнет?
The Onion Routing дослівно перекладається з англійської як «цибулева маршрутизація». Така назва виникла внаслідок кількох шарів шифрування, які використовуються при передачі інформації. Зашифроване повідомлення передають через декілька «цибулевих маршрутизаторів» (вузлів). Маршрут змінюється випадковим чином що десять хвилин. Вузли-посередники при цьому не мають доступу до вмісту повідомлення, даних отримувача і відправника. Кінцеве розшифрування відбувається на сервері отримувача.
Ще більший рівень анонімності забезпечує програма I2P. Це скорочення від англійського Invisible Internet Project, що перекладається як Проєкт Невидимого Інтернету. I2P — відкрите програмне забезпечення, яке використовується як для перегляду сайтів, так і мобільних застосунків.
Навіщо потрібний даркнет?
Прихований інтернет найчастіше асоціюється з незаконною діяльністю, а саме з продажем небезпечних речовин та відвідуванням нелегальних вебсайтів. І це справді так. Найвідоміший чорний онлайн-ринок — магазин Silk Road. За допомогою криптовалюту там продавалися підроблені документи, наркотики або зброю. Згодом діяльність вебсайту викрили, а власника засудили до кількох довічних термінів.
Та порушення закону в інтернеті не єдине призначення даркнету. Його використовують ті, хто відмовляється ділитися власними персональними даними та хоче обійти обмеження, які накладає уряд в певній країні чи навіть цілому регіоні.
У darknet є:
- Власні пошукові системи. За замовчуванням за пошук у браузері TOR відповідає DuckDuckGo. Проте тут є окремі анонімні пошуковики — Torch, Ahmia, Deep Searсh.
- Каталоги ресурсів — вони функціонують на кшталт пошукової системи та зберігають інформацію про вебсайти «темного інтернету». Найпопулярніші каталоги — The Hidden Wiki, Onion Links та The Dark Web Pug.
- Аналоги соціальних мереж та популярних вебсайтів, наприклад альтернативні версії The New York Times і BBC.
- Анонімні сайти або форуми для спілкування з інформаторами, оприлюднення важливих даних або розслідувань. Цим способом користуються люди, які бояться бути викритими урядом або злочинцями.
- Бібліотеки контенту. Здебільшого у прихованому сегменті часто розповсюджуються об’єкти інтелектуальної власності, зокрема контент, з порушенням авторського права через неможливість контролю.
Звичайне відвідування darknet є легальним.
Як потрапити на вебсайт в даркнет?
Сайти у прихованому сегменті мають власні доменні зони. Замість звичних .com, .net тут використовують .onion та .i2p, відвідати які можливо лише через TOR або софт I2P.
Вважається, що новачкам простіше розібратися саме з браузером TOR:
- Завантажте браузер з офіційного сайту, обравши версію для Windows, MacOS чи іншої операційної системи.
- Налаштуйте посилений рівень безпеки у самому браузері.
- Розпочинайте пошук потрібної інформації у каталогах чи пошукових системах, які ми називали вище.
Цікаво! TOR Browser розробили на основі Mozilla Firefox. За замовчуванням тут є функція захисту від стеження.
Чим небезпечний даркнет?
Навіть при користуванні звичайним інтернетом треба пам’ятати правила безпеки. Зокрема, не можна залишати свої персональні, у тому числі платіжні, дані на підозрілих сайтах. Кіберзлочинність у даркнеті значно вища. Окрім того, тут висока ймовірність натрапити на жорстокий та нецензурований шок контент, стати жертвою хакерської атаки.
Щоб захистити себе від витоку персональних даних кіберспеціалісти радять:
- Не авторизуватися у Facebook, Instagram, Google та інших сайтах, коли користуєтесь даркнетом.
- Для реєстрації краще створити окремий імейл та вказувати номер телефону, який не зв’язаний з платіжними картками.
- Не надавати копії документів та не розголошувати особисті дані.
У звичайному користуванні даркнетом немає нічого протизаконного. Але при відвідуванні «темних» вебсайтів потрібно особливу увагу наділяти власній безпеці.
