Що таке NDA і чому це може захистити ваш бізнес? Простими словами про складні поняття
У конкурентному бізнес-середовищі інформація є одним із найцінніших активів. Компанії інвестують значні ресурси в розробку унікальних ідей, продуктів та роками формують бази лояльних клієнтів. І мало кому хочеться спостерігати, як напрацювання багатьох років стають прилюдним надбанням.
Вберегтись від цього допомагає NDA — юридичний договір, який захищає конфіденційну інформацію від несанкціонованого розголошення. У статті розповідаємо, що таке угода про нерозголошення та чому вона важлива у сьогоденних реаліях.
NDA — що це: функції та основні види
Non-Disclosure Agreement або NDA це юридичний договір про збереження інформаційної таємниці. Угода встановлює конфіденційні стосунки між двома (або більше) сторонами: одна з них володіє конфіденційною інформацією, а інша отримує її. Відповідно до умов договору, остання сторона гарантує, що отримана конфіденційна інформація не буде розголошена третім особам.
Важливо: NDA може називатися по-різному. Наприклад, угода про конфіденційність (CA), угода про конфіденційне розкриття інформації (CDA) або угода про конфіденційну інформацію (PIA). Незалежно від назви, всі договори мають одну мету — збереження комерційної таємниці.
Є три основні функції NDA:
- Ідентифікація захищеної інформації. Договір NDA проводить межу між конфіденційною інформацією та тією, якою можна поділитися. Це дозволяє сторонам вільно працювати в рамках угоди про конфіденційність та не боятися юридичних наслідків.
- Захист конфіденційної інформації: підписання NDA формує безпечне підґрунтя для співпраці. Будь-який витік конфіденційної інформації є порушенням контракту, і передбачає відповідальність — фінансову, трудову або навіть кримінальну.
- Захист патентних прав: публічне оприлюднення незавершеного винаходу або ідеї може анулювати патентні права. У такому випадку NDA захищає винахідника або автора під час розробки нового продукту чи концепції.
Серед основних видів NDA:
- Одностороння угода. Відповідно до неї, сторона, яка підписує договір, погоджується зберігати конфіденційність інформації. Найчастіше таку угоду про нерозголошення підписують при працевлаштуванні на роботу.
- Взаємна або двостороння NDA, відповідно до якої обидві сторони погоджуються зберігати конфіденційність інформації. Поширений приклад — злиття двох компаній, процес купівлі-продажу або договори надання медичних послуг.
- Зокрема виділяють і багатосторонні NDA. Такі договори можуть укладатися, коли дві і більше сторін обмінюються конфіденційною інформацією. Наприклад, коли кілька компаній проводять спільні дослідження ринку або діляться внутрішньою документацією.
Кому і коли потрібно укладати NDA?
Незалежно від того, чи ваша компанія перебуває у пошуках інвесторів або партнерів, чи наймає нових співробітників — рано чи пізно питання збереження конфіденційної інформації все одно виникне. Серед найпоширеніших прикладів, коли NDA договір є не примхою, а необхідністю:
- Коли компанія продає або ліцензує свій продукт чи технологію. У такому випадку NDA гарантує, що технічні особливості продукту або фінансові показники компанії не будуть передані третім особам.
- Коли компанія наймає нових співробітників. Співробітники мають доступ до конфіденційних даних про компанію або її клієнтів. Угода про нерозголошення знижує ризик того, що співробітники розкриють комерційну таємницю під час роботи або після звільнення.
- Якщо компанія веде переговори з новими партнерами або інвесторами. NDA захищає інформацію, надану у процесі переговорів.
- При залученні нових клієнтів: наприклад, якщо агентство цифрового маркетингу домовляється про співпрацю із новою компанією. Договір про нерозголошення визначить, якою інформацією агентство не може ділитися, що допоможе уникнути юридичної відповідальності.
- При злитті або поглинанні. Під час продажу бізнесу конфіденційна фінансова та операційна інформація надається не лише суб’єкту, який купує компанію, але й посередникам і брокерам. У такому випадку NDA гарантує захист даних всіх сторін.
Як скласти NDA: зміст і умови угоди
NDA можна адаптувати для будь-яких цілей та ситуацій. Нижче розглядаємо елементи угоди, які є найважливішими.
Сторони договору
Цей розділ ідентифікує людей та/або організації, які укладають договір про нерозголошення інформації. Важливо прописати:
- яка сторона розкриває конфіденційну інформацію, а яка її отримує;
- ПІБ, адреси та контактні дані обох сторін;
- додатково можна включити інших учасників договору — адвокатів, бухгалтерів або ділових партнерів.
Визначення поняття конфіденційної інформації
Цей пункт чітко визначає, яка інформація є конфіденційною. Наприклад:
- Інформація про клієнта: фінансові результати співпраці, контактна інформація окремих осіб або навіть уподобання клієнтів. В окремих випадках NDA може забороняти будь-яке пряме спілкування конкретного співробітника з клієнтами.
- Фінансова інформація, що стосується клієнтів, або компанії загалом. Наприклад, облік витрат компанії, заробітні плати співробітників, дохід компанії за певний період тощо.
- Інтелектуальна власність, що включає патенти, авторські права або технологічні секрети, які компанія використовує як конкурентну перевагу.
- Маркетингова інформація: стратегія просування компанії, ціноутворення, методи реклами тощо.
- Операційна інформація: включає дані про співробітників, інформацію про постачальників або інформацію про будь-які інші внутрішні процеси, які необхідні для злагодженої роботи компанії.
Винятки щодо конфіденційності
У цьому пункті визначені ситуації, коли розголошення конфіденційної інформації дозволяється та не передбачає юридичних наслідків. Наприклад, інколи розголошення певних даних вимагає законодавство для сприяння судовим розслідуванням.
Зокрема у пункті чітко визначено типи інформації, які не належать до конфіденційних даних. Серед поширених прикладів:
- інформація, яка є у відкритому доступі;
- інформація, яку розкриваюча сторона розкрила до підписання договору;
- інформація, отримана від третьої сторони. При цьому третя сторона не була зобов’язана зберігати конфіденційність інформації;
- інформація, якою сторона-одержувач володіла на законних підставах до дати підписання NDA.
Термін дії угоди
Зазвичай NDA не діють вічно, і в багатьох угодах чітко вказується термін, протягом якого конфіденційна інформація має зберігатися в секреті. Як правило, договір укладається на один-два роки. Також сторони можуть домовитись про розірвання договору після завершення трудових, партнерських та інших відносин.
Порядок повернення або знищення конфіденційної інформації
У цьому пункті прописано, як сторона-одержувач має обробити конфіденційну інформацію після завершення терміну дії NDA. Наприклад, це може бути видалення всіх файлів з комерційною таємницею з електронних носіїв або повернення фізичних копій документів уповноваженій особі. Сторона, яка розкриває конфіденційну інформацію, залишає за собою право отримати підтвердження щодо знищення/повернення всіх даних від сторони-одержувача.
Інші положення
Зміст та основні положення можуть відрізнятися залежно від галузі або глобальних потреб бізнесу. Наприклад, державні установи або світові компанії-гіганти часто пред’являють більш суворі вимоги щодо збереження конфіденційності інформації.
Серед інших пунктів, які підсилять NDA, такі:
- Мета розкриття інформації. У цьому пункті вказано, на якій підставі сторони розкривають та отримують конфіденційні дані. Наприклад, інколи розкриття комерційних таємниць є необхідним для ефективного виконання зобов’язань згідно із трудовим договором.
- Зобов’язання щодо нерозголошення конфіденційної інформації. Цей пункт детально описує обов’язки сторони-одержувача. Зазвичай у цьому розділі прописано, що розкриття таємниці будь-якій третій стороні без письмового дозволу є порушенням умов договору.
- Способи захисту від порушення умов договору. У цьому пункті описано правові наслідки у разі порушення NDA: наприклад, фінансові штрафи або судову заборону для запобігання подальшому розголошенню конфіденційної інформації.
- Порядок вирішення суперечок. Цей пункт визначає правову юрисдикцію, яка регулює тлумачення та виконання NDA, а також спосіб вирішення будь-яких суперечок, що виникають на підставі угоди.
Що відбудеться у разі порушення угоди про нерозголошення?
Лаконічна відповідь — нічого хорошого для всіх учасників договору. Серед основних варіантів розвитку подій — юридичні дії, фінансові штрафи, репутаційна шкода та навіть кримінальна відповідальність.
Юридичні дії
Сторона, яка постраждала внаслідок порушення NDA, може подати до суду на сторону, яка порушила умови договору. Зазвичай позов буде спрямований на відшкодування збитків, яких компанія зазнала через розголошення комерційної таємниці..
Залежно від змісту NDA та ситуації, рішенням суду може бути ухвалена фінансова компенсація або накладення судової заборони щодо подальшого розголошення конфіденційної інформації.
Фінансові штрафи
Зазвичай в положеннях NDA одразу прописана конкретна сума, яку має сплатити сторона-порушник. Інколи ця сума є зависокою та такою, що служить в якості «стримуючого» фактора для запобігання розголошенню.
Шкода репутації
Порушення NDA може завдати серйозної шкоди репутації як стороні-порушнику, так і особам, які діляться конфіденційною інформацією. Це призводить до втрати ділових можливостей, напружених стосунків між сторонами і труднощів із залученням майбутніх партнерів.
Припинення трудових відносин
Якщо працівник порушує NDA, дотримання умов якого включене в трудовий договір, його можуть звільнити. З емоційної точки зору, порушення NDA перекреслить всі довірливі стосунки. З бізнесового погляду, компанія не братиме відповідальність за працівника, який у майбутньому може принести ще більшої шкоди.
Кримінальні звинувачення
У деяких випадках порушення NDA призводить до кримінальних звинувачень. Особливо, якщо розголошена інформація стосується національної безпеки, державних таємниць чи іншої конфіденційної інформації «високого» рівня.
Кейси з реального життя, коли NDA зберегло б компаніям мільярди
Хід конем Марка Цукерберга
Створення найпопулярнішої соціальної мережі Facebook оповито резонансними подіями. Так, у 2003 році брати Вінклвосс найняли Марка Цукерберга, щоб він допоміг створити сайт соціальної мережі HarvardConnection. Звичайно, що відносини студентів не були закріплені юридично, і через деякий час Цукерберг створив «TheFacebook» за тим же принципом.
Брати Вінклвосс направили позов до суду, у якому стверджувалося, що Цукерберг вкрав їхню ідею. Однак відсутність NDA значно ускладнила боротьбу за справедливість. Судові процеси завершились у 2008 році, однак за наявності чітко сформованої NDA Вінклвосси мали б законні підстави стверджувати, що Цукерберг зловжив наданою інформацією.
Прощальний «подарунок» від колишнього співробітника
Цей кейс демонструє важливість укладання угоди про нерозголошення при працевлаштуванні співробітників.
Антоній Левандовський працював провідним інженером у компанії з виробництва безпілотних автомобілів Waymo. У 2009 році чоловік вирішив звільнитися і відкрити власну компанію Otto.
Але не все так просто: перед тим, як гордо покинути офісну будівлю, Антоній Левандовський завантажив тисячі файлів, що належали вже колишньому роботодавцю. У них були описані технології автономного керування автомобілями, тобто — комерційна таємниця.
І все було б добре, якби у 2016 році компанію Otto не придбав світовий гігант Uber. Це призвело до судових звинувачень у тому, що Uber використовує викрадені технології Waymo.
У цьому випадку NDA могло б стати додатковим рівнем захисту для Waymo, а можливо — і взагалі попередити факт викрадення важливих документів Левандовським.
Історія про добросовісну конкуренцію
Всі знають, що Coca-Cola зберігає рецептуру всесвітньо відомого напою у секреті вже понад століття. Цьому сприяє не тільки корпоративна культура та історія виникнення компанії, а ще й умови угоди про конфіденційність.
Але у 2006 році трьом співробітникам захотілось випробувати вдачу і продати секрет шипучого напою головному конкуренту — PepsiCo.
Натомість PepsiCo проявила себе як чесного гравця, і повідомила уповноваженим представникам Coca-Cola про факт порушення комерційної таємниці. Це призвело до арешту вже колишніх працівників.
Цей приклад демонструє важливість NDA як для компаній-гігантів, так і для молодих бізнесів. В обох випадках розкриття таємниці принесло б неабиякі фінансові та репутаційні збитки.
Чи працює NDA в Україні?
Сьогодні чимало українських компаній укладають угоди про нерозголошення із співробітниками. Основні положення, на яких базуються такі договори, закріплені у Цивільному (статті 505-508, 862) та Господарському кодексах України (стаття 36). Під дію договору найчастіше підпадає фінансова інформація, дані про клієнтів і проєкти, документація, плани щодо розвитку компанії тощо.
Натомість судова практика щодо порушення NDA в Україні не поширена, а більшість таких кейсів завершуються не на користь сторони, що подає позов. Це відбувається, оскільки обставини і наслідки, що трапились в наслідок розголошення конфіденційної інформації, вкрай складно довести.
Судові позови щодо порушення умов NDA найчастіше подають компанії у сфері ІТ і розробки програмного забезпечення, а також маркетингу. Серед відомих на сьогодні кейсів — позови Code&Care LLC, Mates Marketing LLC, «Іннотека».
Висновки
Головна перевага NDA полягає в гарантії того, що конфіденційна інформація про вашу компанію буде збережена. Від продуктів інтелектуальної власності до інноваційних розробок, від фінансових показників до інформації про клієнтів — NDA є основним способом вберегтись від фінансових збитків.
Натомість багато хто вважає, що укладання NDA на початку будь-якого типу професійних відносин є проявом недовіри. Співробітники можуть відчувати себе «скутими», партнери — у певному сенсі зрадженими. Натомість потрібно керуватися не лише емоційними зв’язками з конкретними людьми, а ще й глобальними потребами свого бізнесу.
