Стан ринку e-commerce в Україні: Микита Артемчук про тенденції, виклики та точки для розвитку
У Києві відбулася найочікуваніша подія року — конференція iForum-2023. Микита Артемчук, директор з розвитку продукту Prom.ua, поділився цікавим оглядом ринку e-commerce України. Під час доповіді Микита розказав про тенденції та перспективи розвитку українського ринку e-commerce, а також поділився корисною статистикою за 2022 і неповний 2023 роки.
У цьому матеріалі поспішаємо розказати про найцікавіші інсайти із виступу Микити Артемчука.

Стан ринку e-commerce в Україні на сьогодні
Микита Артемчук розпочав виступ із того, що навів ключову статистику е-commerce за підсумками 2022 року:
- аудиторія інтернет-користувачів в Україні зменшилася на 26%;
- кількість інтернет-покупців зменшилася на 23%;
- середній чек онлайн-покупок зріс до 1190 грн;
- загальний обсяг ринку електронної комерції в Україні склав 151 млрд грн (загальна сума продажів товарів та послуг через інтернет), що на 17% більше, ніж у 2021 році.
Наразі частка електронної комерції складає 11%, і цей показник зростає. Якщо тенденція збережеться, то Україна може досягти рівня Швеції, Фінляндії та Канади. Але якщо порівнювати з країнами, де E-commerce більш розвинена, то в Китаї ця частка складає 46%, в Великобританії ― 36%, у Південній Кореї ― 32,3%.
Середній чек онлайн-покупок у 2023 складає 1172 грн, приріст у відсотках — +38%. Микита Артемчук зазначив, що цифри коливаються залежно від платформи.
Як війна та блекаути вплинули на покупця та на ринок e-commerce загалом
На жаль, блекаути стали повсякденністю для осіннього та зимового періодів життя українців. Натомість, Микита відзначив кілька позитивних тенденцій у поведінці споживачів.
Перш за все, українські майданчики зростають швидше, ніж закордонні. В якості прикладу Микита наводить Prom.ua, який зростає швидше за той самий Aliexpress за показниками знання і впізнаваності бренду. Натомість, переважна більшість покупців все ще починають покупки з Google. Перш ніж щось замовити на маркетплейсі, споживач звертається до пошукової системи, яка його і направляє у потрібно русло.
Микита зазначає, що наразі соціальна позиція бізнесу є одним із найвизначніших факторів для покупців. Якщо ви — не соціально відповідальний бізнес, не підтримуєте державу, тоді вас будуть або не обирати зовсім, або обирати рідше за конкурентів.
“Недостатньо просто сказати, що ви допомагаєте, адже це вже стало нормою для українського бізнесу. Якщо ви хочете використовувати це як перевагу, тоді варто дуже сильно виділятись”.
Інша тенденція — зменшення кількості користувачів, але збільшення частоти покупок. Відтепер на одного і того самого клієнта припадає значно більше покупок. Це означає, що тепер бізнес бореться за меншу кількість більш вмотивованих споживачів.
Щодо ринку e-commerce загалом, змінилась категорійна складова. На початку повномасштабного вторгнення попитом користувалися речі, необхідні переміщеним особам — одяг, іграшки, товари для військових. Восени та взимку з’явилися товари панічного попиту — генератори і павербанки. Наразі все повернулося в норму: в ТОПі тримаються класичні категорії (одяг, іграшки, мобільні аксесуари тощо). Однак чим ближче зима, тим більше попиту на генератори та все, що допоможе пережити блекаути.
Основні виклики e-commerce для залучення користувачів
Як Микита вже зазначив, основні труднощі полягають у тому, що користувачів стало менше, регулярність покупок збільшилась. Отже, для бізнесу зросла цінність покупця. Також спікер зазначив, що:
- Повністю повернулася конкуренція в закупівлі реклами. У першій половині 2022 року конкуренція була незначна, але тепер вона повернулася до попередніх обсягів при зменшенні кількості користувачів.
- Користувачі починають покупки з Google. Фактично бізнес платить пошуковій системі за те, щоб він переводив аудиторію на необхідні майданчики.
- Збільшилась кількість місць рекламної видачі у Google. Той трафік, що раніше приходив органічно, тепер треба закупати. По суті, бізнес закупає ще вчорашню власну органіку.
- Власний мобільний застосунок ― мастхев. Якщо раніше люди здійснювали покупки у Google через комп’ютери, то теперь з’явилися мобільні застосунки. Якщо користувач постійно здійснює покупки через застосунок, то ви вже не можете достучатися до людини через Google по тих запитах, за якими вона звертається до мобільного застосунку.
Також Микита наголосив на важливості зростання “прилипання” покупців: потрібно розуміти, куди і навіщо люди іде. Окрім цього, важливими стають і direct канали.
А яким чином Prom.ua залучає користувачів?
За словами Микити Артемчука, головними драйверами є: персоналізація, залучення трафіку, доставка, фінансові рішення та мобільний застосунок.
- Для залучення трафіку залучаються всі доступні інструменти, щоб зменшити купівлю тих, хто і так би прийшов до платформи. При запуску рекламних кампаній основна увага приділяються деталізації, окупності. Окрім цього, реклама має переводити у мобільний застосунок.
- Персоналізація здійснюється шляхом сегментації клієнтської бази. Основна увага приділяється користувачам, у яких є лише кілька замовлень у застосунку. Окрім цього, кращій залученості сприяють персоналізована стрічка пропозицій, акції та єдиний обліковий запис із збереженими платіжними даними та даними доставки.
- Один з основних бар’єрів росту e-commerce — вартість доставки, тому у Prom.ua концетруються саме на цьому питанні. Серед заходів — безкоштовні точки видачі через Rozetka, налагодження логістичної інфраструктури та співпраця із партнерами.
- Щодо фінансових рішень, то йдеться про безпеку угоди, збереження карток, покриття комісій для продавця і покупця, зменшення комісій і зменшення витрат на собівартість транзакцій. Окрім цього, Prom.ua має власний спосіб оплати через RozetkaPay.
- Мобільний застосунок приносить такі переваги: можливість особистого контакту із клієнтів через push-сповіщення; можливість використовувати новітні рішення, які недоступні у веб — геолокація, бонуси, картки лояльності тощо.
Отож, із виступу Микити Артемчука можна зробити корисні висновки для свого бізнесу. Сподіваємось, що актуальна інформація про стан ринку e-commerce в Україні допоможе покращити маркетингові (і не тільки) зусилля.



