ГМО-люди, таргетинг за допомогою ДНК і інші можливості генетики: подкаст «А что, если?» з вченим-генетиком Олександром Колядою

10.03.2021

Ольга Коцофане

В українському аудіопросторі з’явився абсолютно новий подкаст про маркетинг — «А что, если?», в якому маркетологи Webpromo Олена Мельник і Кирило Андрусяк разом з цікавим гостем міркують про бізнес в альтернативній реальності. Їх випуски виводять слухачів за рамки звичного мислення та надихають на пошук нових сенсів, а іноді — дають можливість виграти круті тематичні призи.

Тема другого випуску — «А що, як можна буде змінювати генетичний код?». Шукати зв’язок між генетикою і маркетингом ведучим допомагав український генетик і популяризатор науки Олександр Коляда.

Ведущие подкаста «А что, если?» Елена Мельник и Кирилл Андрусяк и гость выпуск ― ученый-генетик и популяризатор науки Александр Коляда

Подкаст «А что, если?». Випуск #2

Олена: Наш сьогоднішній випуск особливий. Ми будемо говорити про, здавалося б, несумісні речі — маркетинг і генетику. Точніше про генетику нам розповідатиме наш гість — Олександр Коляда.

Саша, привіт! За традицією кожен (гість — прим. ред.) розповідає три факти про себе, які характеризують його як особистість.

Олександр: Перше, що спадає на думку, — я люблю науку. Другий факт — коли мені було років 20, я вчився в семінарії і мріяв бути священиком. І факт номер три — моє хобі, я збираю колекцію ДНК цікавих людей. 

Кирило: Давай для нас і наших слухачів розберемося з базовими поняттями, про які ми будемо сьогодні говорити: що таке ДНК і генетичний код?

Олександр: ДНК — це така нитка довжиною десь три метри, яка міститься в кожній клітині твого організму. І таких клітин (у людини — прим. ред.) багато-багато мільйонів. Це важко уявити навіть технічно, але це насправді так!

У цих трьох метрах трьома мільярдами букв записана вся структура твого тіла — яким великим ти виростеш, будеш ти хлопчиком або дівчинкою, яким буде в тебе колір очей і колір волосся, яку їжу ти будеш швидше за все вибирати, аж до того, за яку з партій ти будеш голосувати.

Олена: Це великий талант, коли людина простими словами може пояснити складні речі. Для мене ДНК це складно, відразу зізнаюся для всіх слухачів. 

Олександр: Якщо ти хочеш дізнатися, що криється в цій абревіатурі з трьох букв, — дезоксирибонуклеїнової кислоти. Жодне з цих слів ненауковцю зрозуміти буде складно, але речі треба називати своїми іменами. Не можна назвати її ниточка в клітці. 

Олена: Проте ти сказав, що це впливає на тіло. А як це впливає на характер?

Олександр: Хотілося б дізнатися вченому, що таке характер. Після цього стане все зрозуміліше. На жаль, психологія тільки кілька десятиліть як максимально наближається до справжньої, класичної науки. Точніші природні науки з психологією поки не дуже «дружать», тому такі обтічні речі як характер дуже важко визначати. Є риси характеру, до яких можна якось дотягнутися і, дійсно, виявляється, що, незважаючи на очевидні речі, на наш характер повинні впливати батьки, оточення. Але генетика впливає теж. І є три постулати поведінкової генетики, один з яких говорить, що на всі риси людини, в тому числі характер, генетика впливає. Абсолютно на все — левшізм, прихильність партіям, сексуальну орієнтацію і інше. Правда, другий постулат говорить про те, що внесок генетики не такий великий, як у решти. Але це вже нюанси 🙂

Олена: Я трохи пройдуся по стереотипам. Колись в Радянському Союзі було таке поняття як ген жорстокості. Він є?

Олександр: Генетика і почалася з генетики людини. Ще раніше, ніж до генетики гороху, нас цікавило — чому люди такі, які вони є. Гальтон проводив експерименти, в яких доводив, що у суддів народжуються судді, а у служниць народжуються служниці. Це була середина позаминулого століття. Зараз це виглядає трохи наївно, бо зрозуміло, що служниця не може народити суддю. Це трапляється, але, напевно, шляхом якихось вигідних шлюбів, але не напряму. І генетика досі цікавиться цими питаннями: чому дитина розумна/дурна, чи є геном жорстокості, геном алкоголізму і т. д. Відповідь на все буде одна й та сама: генетика впливає і не генетика єдина. Немає тесту на ген жорстокості, немає тесту на ген гомосексуальності і найближчим часом не буде.

А тепер конкретно про ген жорстокості. Так, дійсно, є кілька досліджень. Скандинавське говорить, що є цілий родовід в п’ять поколінь або більше, де в кожному роду були асоціальні елементи, тобто чоловіки, які вели себе асоциально і потрапляли у в’язницю. Через те, що це передавалося по чоловічій лінії, були припущення що на X-хромосомі, яку передають хлопчикам дівчинки, є якийсь ген, який відповідає за схильність до жорстокості. Потім дослідження продовжилися в Америці. Був навіть прецедент, коли в суді пом’якшили один з вироків у зв’язку з тим, що у одного з підсудного був знайдений такий ген. Він називається МАО-Б (моноаміноксидаза типу Б). Зараз таке звичайно неможливо. Ми знаємо, що є гени, які відповідають швидше за агресивну поведінку. Але не можна їх називати генами жорстокості, тому що запальність — це далеко не завжди жорстокість.

Кирило: Чи можливо в цілому замінювати гени в перспективі найближчих 10-20 років? Наприклад, підсаджувати на якомусь з етапів життя людини або розвитку плода або прибирати?

Олександр: Ні. Це виклик, велика мета. Починаючи з 90-х років ми більш менш успішно можемо робити ГМО (генетично модифіковані організми) з тваринами, рослинами і … з людьми. ГМО-людей на планеті, напевно, вже десятки тисяч. І це не якась фантастика. Це реальні люди, яких намагалися вилікувати від якихось хвороб за допомогою генетичної модифікації. (Продовження слухайте в подкасті далі)  

У цьому випуску ви також дізнаєтесь:

• Про ГМО-людей;
• Чи існує ДНК-база даних людей;
• Яку інформацію ДНК зможе надати рекламодавцям;
• Чому ДНК-аналіз дешевший, ніж будь-яке інше маркетингове дослідження;
• Яким бізнесам заборонено використовувати генетичну інформацію і багато іншого.

*Перекладено з мови оригіналу.

Слухати повний випуск подкасту «А что, если?»:

Мусимо попередити, що наш подкаст поки що не доступний українською мовою. Нам дуже шкода. Але є і хороші новини — відсутність перекладу в аудіоверсії ніяк не вплинула на якість контенту. Тож сподіваємося, це не завадить вашому розумінню учасників випуску. Приємного прослуховування!

Подкаст «А что, если?» доступний на всіх цифрових аудіоплощадках: Soundcloud, Apple Podcasts, Google Подкасти, Spotify.

Також читайте інші статті в блозі Webpromo:

• Підвищуємо продажі з Hotline на свята: інструкція від Ашан і Webpromo;
• Як отримати приріст +84,5% безкоштовного трафіку навіть з урахуванням спаду сезонності;
• Статистика для e-commerce: дані, які потрібно знати маркетологу в 2021 році.

І підписуйтесь на наш Telegram-канал про маркетинг.