Диджитал-тренди в Україні та світі: інсайти з заходу AIN.ua
31 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Digital & Tech Trends 2026–2027» від AIN.ua. Команда Webpromo відвідала захід як інфопартнери — у репортажі ділимось ключовими інсайтами та трендами, які визначатимуть розвиток українського й світового диджиталу в найближчі роки.
Зміст:
- Ключові диджитал-тренди в Україні
- PR та антикризові комунікації під час війни
- Що чекає на світовий digital у найближчі роки?
- Тренди ШІ та перехід до GEO
- Висновки
Ключові диджитал-тренди в Україні
Результати дослідження сформовані на основі аналізу даних українських компаній. У фокусі — бренди різних галузей з активною онлайн-комунікацією в соцмережах та на додаткових майданчиках.
1. Збереження балансу між людською працею та ШІ. Чим більше контенту створює ШІ, тим вищою стає цінність усього, що має підтверджене «людське» походження.
💡80% споживачів менше довірятимуть бренду і будуть готові перейти до іншого, якщо він приховує використання ШІ.
2. Поява phygital-покоління, яке поєднує цифровий і фізичний досвід у споживанні. Для брендів це означає, що пряме переконання в необхідності покупки працюватиме все слабше. Зокрема, зумери вірять у цінність продукту тоді, коли доходять до цього висновку самостійно.
Прикладом такого підходу є рекламна кампанія Nike «Why Do It?»
💡До 2030 року Gen Z стане найбільшим поколінням за чисельністю, а також — заможнішим за міленіалів. За даними NielsenIQ, GfK і World Data Lab, їхня купівельна спроможність сягне $12 трлн.
3. Споживач як співтворець бренду. Зростатиме роль fandom-led marketing — підхід до маркетингу через комунікацію зі спільнотами навколо креаторів, де довіра до рекомендацій значно вища.
4. Втеча від онлайну як нова цінність. Конкурентною перевагою для брендів стане здатність підтримати споживача в бажанні вийти «за межі екрана». Цей зсув пов’язаний із глобальним переходом від FOMO до YOLO, коли люди дедалі більше обирають реальні враження.
Рекламна кампанія PlayStation «It Happens on PS5», що сфокусована на реальному досвіді. Бренд розмістив низку банерів у різних куточках світу
💡59% людей вважають, що в соціальних мережах забагато реклами брендів, а 52% уже втомилися від промоконтенту.
5. Фокус на гіперперсоналізації та закритих спільнотах. Люди дедалі більше цінують інсайдерський контент, ексклюзивність і відчуття приналежності до «своїх».
6. Зростатимуть витрати на маленькі радощі, зокрема на продукти й досвіди, пов’язані з ностальгією. Для багатьох це стає способом самозаспокоєння, емоційної стабілізації та побудови власної ідентичності в хаотичному світі.
McDonald’s вміло використовує ностальгію для формування глибоких зв’язків з клієнтами
7. Win-win колаборації брендів і ритейлу. Бренди отримують можливість комунікувати з аудиторією безпосередньо в точці продажу, що може збільшувати намір покупки, а ритейлери — додатковий трафік і продажі без необхідності залучати власні маркетингові бюджети.
💡У 2025 році ринок digital commerce в Україні зріс на 7%.
8. Відмова від комунікації «наосліп». У довгостроковій перспективі виграватимуть ті, хто не боїться мати чітку позицію, навіть якщо це означатиме втрату частини аудиторії.
9. Інфлюенсери як повноцінні партнери. Найкращий результат дає не разова інтеграція продукту, а ситуація, коли бренд стає частиною життя креатора, а сам продукт — природним елементом цієї взаємодії.
10. Гейміфікація інтегрується безпосередньо в продукт: у програми лояльності, персоналізовані завдання, сценарії відкладених винагород і механіки утримання користувачів.
Приклад гейміфікації у застосунку «Сільпо»
11. Маркетингові бюджети перерозподілятимуться на утримання наявної аудиторії. Для цього бренди посилюватимуть роботу з сегментацією, інтент-аналітикою, персоналізацією, контекстуальними механіками комунікації, реактиваційними фреймворками.
12. Омніканальність і нові підходи до вимірювання ефективності. Класична атрибуція поступається місцем Marketing Mix Modeling (агрегована оцінка внеску каналів з урахуванням сезонності, ціни, промоактивностей і конкурентного середовища) та тестуванню інкрементальності (визначення реального впливу каналів і кампаній через контрольні групи).
💡Системне використання омніканального підходу може збільшити дохід на 5-15%, підвищити кількість повторних покупок у 3,6 раза, а CLV — у 1,6 раза.
PR та антикризові комунікації під час війни
Перша панельна дискусія була присвячена тому, як cancel culture працює в українському контексті. Якщо раніше компанія могла пережити репутаційний скандал, просто перечекавши хвилю критики, то в сьогодні ігнорування проблеми дедалі частіше призводить до втрати довіри, аудиторії та прибутку.
Як зрозуміти, що криза вже настала?
Серед основних маркерів — відкликання дозволів регуляторними органами, відмова клієнтів і партнерів від співпраці, а також звільнення працівників.
Водночас важливо розуміти: не кожен скандал у соцмережах автоматично означає повноцінну кризу для бренду. Ми живемо у світі, де завдяки соціальним платформам інформація поширюється миттєво, однак інколи хвиля обурення не виходить за межі окремої інформаційної «бульбашки» й не має критичного впливу на бізнес.
Чому одні бренди «скасовують», а інші продовжують зростати?
Навіть попри хейт деякі бренди зберігають позиції або й продовжують зростати. Одна з причин — стартова репутація. Якщо компанія тривалий час демонструвала послідовну позицію, підтримувала суспільно важливі ініціативи чи допомагала країні, вона має більший ліміт довіри.
Інший фактор — особливості сприйняття аудиторії. Завжди будуть люди, які не бачать причинно-наслідкових зв’язків, не знають усієї ситуації або не вважають інцидент достатньо значущим, щоб змінити ставлення до бренду.
Чому благодійність — не завжди вихід?
Окремий важливий висновок дискусії: не варто намагатися вирішити будь-яку кризу благодійністю. Якщо компанія раніше майже не проявлялася в цій сфері, а згадує про соціальну відповідальність лише в момент репутаційної загрози, це може спрацювати проти неї та перетворитись на ще один негативний кейс.
Благодійність працює лише тоді, коли вона є органічною частиною внутрішньої культури бренду, а не ситуативною реакцією на скандал.
Чому світовим відомим брендам пробачають частіше?
До локальних брендів аудиторія часто має вищі моральні очікування — насамперед через відчуття близькості, спільного контексту та цінностей. Саме тому помилка «свого» бренду нерідко сприймається гостріше, ніж аналогічна помилка великої міжнародної компанії.
Водночас в Україні вже помітна позитивна тенденція до розвитку інституту репутації. Значною мірою це пов’язано зі стрімким розвитком соцмереж: інформація поширюється швидше, реакція суспільства стає миттєвою, а репутаційні ризики — значно вищими. У таких умовах репутація перестає бути абстрактною категорією й стає важливим бізнес-активом.
Чи можна передбачити кризу заздалегідь?
Передбачити всі ризики неможливо: часто компаніям бракує для цього ресурсів, часу, бюджету або кваліфікованих фахівців. Ризик потрапити в кризу не залежить від масштабу компанії — у такій ситуації може опинитися як великий бізнес, так і невеликий локальний бренд.
Значну частину ризиків можна моделювати й прогнозувати за допомогою штучного інтелекту. У цьому допомагають digital twins — цифрові моделі, на яких бренди можуть проводити симуляції взаємодії з цільовою аудиторією, клієнтами чи партнерами, та оцінювати потенційні реакції на ті чи інші рішення, кампанії або кризові сценарії.
Що чекає на світовий digital-ринок у найближчі роки?
Для формування глобальних Digital & Tech Trends було опрацьовано понад 200 прогнозних досліджень на 2026-2030 роки. Йдеться не лише про бренди та диджитал-маркетинг, а й про ширший контекст — зокрема тренди в індустріях подорожей, праці, нерухомості, медіа та споживання.
1. Максимальне спрощення шляху до покупки. Чим більше варіантів оплати пропонує бізнес, тим вища ймовірність завершення транзакції.
2. Зростає популярність формату Buy Now, Pay Later — оплати частинами, яка поступово стає звичною частиною споживчого досвіду.
Фото: monobank
3. Персоналізація сервісу. Споживачі очікують, що сайти запам’ятовуватимуть їхні дані, уподобання та поведінкові сценарії, щоб їм не доводилося щоразу проходити однакові етапи.
4. Новий формат «телемагазину». Йдеться насамперед про рекламу на smart TV, інтеграції у стримінгових сервісах, аудіорекламу в подкастах, а також стрим-продажі, коли користувач може придбати товар просто під час перегляду етеру, не виходячи з відео.
Приклад реклами у Spotify, фото: Spotify Advertising
5. Зміна комунікаційних сенсів. Попит на гумористичну комунікацію знизився з 53% до 45%, тоді як інтерес до інклюзивних, освітніх і соціально значущих меседжів поступово зростає.
6. Межа між пошуком, контентом і покупкою поступово зникає. У найближчі роки ці три етапи відбуватимуться в межах однієї платформи, без переходів між сайтами чи застосунками.
«Класична» воронка поступово скорочується. Людина більше не рухатиметься поетапно: достатньо буде одного кліку, адже ШІ підлаштовуватиме рекламу та комерційні пропозиції в режимі реального часу.
Окрему увагу в дослідженні приділено трансформації джерел трафіку. Один із найважливіших прогнозів — падіння трафіку з пошуку упродовж трьох років:
- Google Search — на 33%;
- Google Discover — на 21%;
- Facebook — на 43%;
- X (Twitter) — на 46%.
Дедалі більшу роль у залученні аудиторії відіграватиме штучний інтелект. Уже в 2025 році 37% сайтів отримували більше трафіку з AI, ніж із реклами, а у 2026-му цей показник може зрости до 50%.
Тренди у сфері ШІ та перехід до GEO
Одним із ключових трендів як в Україні, так і у світі залишається перехід від SEO до GEO. За прогнозами, до 2028 року кожен другий запит здійснюватиметься через AI, а отже, бізнесу вже зараз потрібно адаптувати свої підходи до пошукової оптимізації та створення контенту.
Під час панельної дискусії учасники зазначили, що масовий прихід GEO бізнес відчув відносно нещодавно — лише у 2025-2026 роках. Водночас відкладати адаптацію вже не можна: 47% брендів досі не мають GEO-стратегії. Це створює вікно можливостей, особливо для малого та середнього бізнесу.
Зараз саме той момент, коли ШІ ще може «полюбити» бренд без великих бюджетів, якщо вчасно почати працювати над своєю цифровою присутністю.
Що робити, щоб ШІ «полюбив» ваш сайт?
Наразі не існує універсальної інструкції, яка б точно пояснювала, як забезпечити довгострокову видимість бренду в AI-відповідях. Однак можна окреслити кілька практичних підходів:
- орієнтація на довгі пошукові запити природною мовою;
- розвиток соцмереж, адже LLM-моделі добре їх індексують;
- системна робота з аналітикою та вимірюванням даних;
- створення контенту, який залишається корисним насамперед для людини, а не лише для алгоритмів.
І це, мабуть, один із найважливіших висновків: попри технологічні зміни, головний принцип щодо створення контенту не змінився. Він, як і раніше, має бути зрозумілим, релевантним і цінним для аудиторії.
Для вимірювання ефективності GEO-стратегії необхідно поєднувати якісні і кількісні методи: опитування клієнтів, аналіз поведінки користувачів, відстеження джерел трафіку та змін у цифровій видимості бренду.
Репутаційний вплив ШІ-асистентів на бренд
Присутність в AI-відповідях впливає на лояльність аудиторії: 46% користувачів роблять покупки на основі рекомендацій з ChatGPT.
Відтак репутація бренду залежить не лише від того, що він говорить про себе, а й від того, що про нього «думає» ШІ. Рівень цього впливу залежать від категорії товару чи послуги. Наприклад, у сегментах із високою ціною покупки — як-от техніка і гаджети — традиційна довіра до бренду ще довго залишатиметься вагомим фактором у прийнятті рішення.
Перехід до ШІ-агентів
Паралельно ми стаємо свідками ще однієї трансформації — масового переходу до автономних AI-агентів.
Для українського бізнесу, який працює в умовах постійної нестабільності, це особливо актуально. Нове покоління AI-рішень поступово бере на себе частину рутинної технічної та операційної роботи. Таким чином, топменеджмент може делегувати прості, повторювані задачі та вивільнити ресурс для ухвалення важливих стратегічних рішень.
Hybrid AI і цифрова довіра
Ще один важливий напрям — гібридна AI-архітектура та цифрова довіра. Бізнес дедалі частіше відмовляється від повної залежності від зовнішніх хмарних AI-обчислень на користь локальної обробки даних (на власних серверах або безпосередньо на кінцевих пристроях). Це дає одразу кілька переваг:
- критично важлива інформація не виходить за межі компанії;
- зростає рівень цифрової довіри;
- ШІ-системи можуть залишатися працездатними навіть за нестабільного зв’язку.
Висновки
Пріоритетом для диджиталу на найближчі роки є не «кількість», а «якість» у всіх її проявах. В умовах війни, високої мінливості та постійних репутаційних ризиків виграватимуть компанії, які можуть одночасно бути технологічно гнучкими, стратегічно стійкими й людяними у своїх комунікаціях.
Отже, головний виклик найближчих років — не просто адаптуватися до нових трендів, а перебудувати під них мислення, культуру й підходи до взаємодії з аудиторією.
