Як використовувати дизайн-мислення для розв’язання професійних та особистих задач?

• Digital-стратегії

• 
  Редакторка блогу Webpromo
  Олена Гайдак

Дизайн-мислення (Design Thinking) — це алгоритм дій для створення чогось нового або пошуку нестандартних рішень для розв’язання проблем. Особливістю алгоритму є творчий підхід, орієнтир на людей (споживачів, клієнтів тощо), вміння ставити запитання, генерувати ідеї та експериментувати. 

Найчастіше дизайн-мислення застосовують для пошуку цікавого нестандартного рішення у маркетингу, дизайні, розробці цифрового продукту, навчанні, менеджменту тощо. 

Етапи дизайн-мислення 

Design Thinking недарма називають алгоритмом. Процес складається з декількох послідовних кроків, виконуючи які можна досягнути поставленої на початку мети. Розглянемо кожен етап.

1. Емпатія (або дослідження)

Крок вимагає повного занурення у питання, над яким працюєте. Важливо відкинути власні уявлення та судження, натомість зосередившись на прагненнях користувачів. 

Дізнатися думки споживачів можна декількома способами:

• Опитування або інтерв’ю цільової аудиторії.
• Збір інформації з відкритих джерел — ЗМІ, соціальні мережі, профільні форуми, статистична аналітика. 
• Аналіз звернень на службу клієнтської підтримки. 

Систематизувати та узагальнити знання можна за допомогою різних інструментів.

Карти Емпатії (empathy map)

Це візуалізація знань про користувача, яка допомагає знайти їх спільні проблеми та, власне, шляхи розв’язання. У традиційному вигляді Карта емпатії являє собою квадрат з клієнтом посередині та 4 блоками знань про нього: що думає, говорить, відчуває і робить. Особливістю підходу є в тому, що всі дані є нелінійними, непослідовними й нехронологічними. Найчастіше карту застосовують в UX-дизайні та при розробці рекламної кампанії.

Карти знань 

Сукупність діаграм і схем, які пов’язують між собою різноманітні тези для виділення головного та встановлення причин-наслідків. Сьогодні існує багато сервісів, де не просто можна створити карти, а й поділитися ними з командою — Mindmeister, Mindmup, Coggle, Drawio та інші.

Дизайн-мислення застосовують не тільки в бізнесі, а і для розв’язання власних задач. Тоді дослідницькі дії слід змістити на себе — проаналізувати власні думки, потреби й так далі.

Приклад карти знань на платформі Сoggle

2. Фокусування

На цьому етапі важливо виділити один або декілька білей користувачів. У пригоді стануть різноманітні способи виокремлення важливої інформації. Розглянемо варіанти:

• Постановка проблеми — POV-формула, у якій питання оформлюються в такій послідовності: У користувача є така-то проблема, тому що…
• Ланцюжок «Чому» для виявлення реальних потреб споживачів — на кожну отриману відповідь слід ставити наступне «Чому», поки не виявиться глибинна потреба.
• Карта подорожі клієнта — це відображення всіх дій користувача, які він здійснює під час покупки або користування цифровим продуктом. 

3. Генерація ідей

Крок, на якому пропонують та обговорюють ідеї. Для отримання кращого результату рекомендовано залучити працівників різних спеціалізацій — які відповідають за різні етапи або сторони реалізації продукту.

Важливо фіксувати всі ідеї, не відкидаючи навіть такі, що здаються, на перший погляд, зовсім неприйнятними. 

Якщо ідеї все ж виявилися занадто одноманітними, зверніться до нестандартних підходів:

• Уявіть, що на реалізацію маєте мільйон доларів;
• А тепер — лише 1 гривню.
• Застосуйте обмеження — наприклад, викресліть цифрові канали.
• Спробуйте метод «crazy 8» — швидка вправа, протягом якої учасникам потрібно намалювати 8 ескізів за 8 хвилин. Перед початком розділіть аркуш на вісім частин і виставте таймер на вісім хвилин. Для виконання не обов’язково мати навички малювання. Головне передати суть за допомогою простого ескізу.  

Систематизувати ідеї та вибрати найкращі можна у картах знань, описаних вище. 

4. Створення прототипу

Цей етап передбачає базове втілення найкращої ідеї в життя — тобто створення прототипу. Основна ідея моделі — швидкість реалізації без залучення великої кількості часу та ресурсів. 

На етапі прототипування деякі ідеї можуть виявитися невдалими. Тоді потрібно повернутися до попереднього кроку і вибрати із запропонованих бачень інше. Саме тому на стадії пошуку важливо згенерувати якомога більше різнопланових рішень. 

5. Тестування

Готовий прототип переходить на етап випробовування користувачами. Важливо не пускати процес на самотік, а повністю фіксувати зворотний зв’язок. У пригоді можуть стати такі запитання:

• Що виявилося найзручнішим?
• Які функції або рішення ви хотіли б покращити?
• Що заважає повноцінно користуватися продуктом?
• Чи всі функції зрозумілі?

Після завершення тестового періоду детально аналізують відповіді та реалізують прототип після визначених покращень. Якщо ж переважають негативні відгуки, ідею не реалізовують, повертаючись на етап вибору рішення та створення іншого прототипу. 

На цій стадії важливо розібратися, що не спрацювало і потребує заміни — ідея чи власне її реалізація. 

Де використовують дизайн-мислення?

Алгоритм можна застосовувати у різних сферах — бізнес, маркетинг, охорона здоров’я, наука, освіта, створення сайтів та застосунків, розробка дизайну і навіть пошук роботи. 

1. Погляд на проблему під іншим кутом для розв’язання складних завдань. 
2. Розробка нових продуктів — вибір найкращих ідей та тестування до повноцінного запуску. 
3. Покращення користувацького доступу завдяки глибокому аналізу зворотного зв’язку від споживачів.
4. Оптимізація бізнес-процесів.
5. Навчання та розвиток — наприклад, «Дизайн-мислення» викладають як міждисциплінарний курс у Стенфордському університеті для розвитку винахідництва і креативного підходу у різних сферах життя. 

Як розвинути навички дизайн-мислення?

Етапи Design Thinking можна застосувати практично до кожного аспекту життя та для будь-якої робочої задачі. Якщо підсумувати, це глибокий аналіз себе (навколишнього середовища, клієнтів), щоб зрозуміти головну потребу, генерація великої кількості ідеї та тестування моделі. 

Навички для втілення алгоритму, можна розвинути такими способами:

1. Навчання — це найочевидніший варіант. Сюди входять не тільки професійні курси, конкурси, а й особистісний розвиток. 
2. Практика — застосування описаних етапів на реальних проєктах.
3. Начитаність, навчене око — слідкування за професійною сферою, участь у галузевих та міжгалузевих заходах, читання профільної літератури, аналіз конкурентів. 
4. Співпраця — взаємодія з фахівцями інших відділів компанії, партнерські проєкти, креативні колаборації.
5. Використання нестандартних ідей у повсякденному житті. 

Вміння творчо підходити до розв’язання питань, систематизувати та правильно використовувати інформацію — одні з найважливіших навичок. Розвиток дизайн-мислення допоможе у професійному зростанні та якісному виконанні завдань.